Українське лицемірство як зброя масового самознищення.
Чому ж наші патріоти раніше не цінували українську ракетну програму з «Нептунами» і «Сапсанами», яка в поєднанні з Мінськими угодами стримувала путіна від вторгнення, — а як дурні верещали «свінарчукііі» та надрачували на «плівки Деркача»?
Зате тепер їм записи НАБУ не такі та «неначасі» (тм), ти диви.
Сильно вам була потрібна автентичність «жмурукуобіймаю», щоби тепер відмахуватись від голосів шобли «Династії»?
Чи тоді «війна була інша», а тепер наживатися на ній стало кошерно?
Сувора реальність полягає в тому, що виробництво ракет тепер у нас іде вкупі з будівництвом палаців «менеджерам», «двушками на Москву», контролем Міндіча-Цукермана над посадовцями, фінансуванням позитивних пропагандистів та колективного Мілованова тощо.
Тільки визнавати це, як завжди, заважає традиційне українське лицемірство — частково проплачене, частково вбите в голови «єдыным», але однаково руйнівне.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»