Від крові до шкіри: військові звичаї скіфських воїнів.
Військові звичаї скіфів такі. Коли скіф убиває першого ворога, він п’є його кров. Голови всіх убитих ним у бою скіфський воїн приносить своєму царю. Адже лише той, хто приніс голову ворога, отримує свою частку здобичі, інакше – ні. Шкіру з голови здирають так: на голові роблять круговий надріз біля вух, потім хапають за волосся і витрушують голову зі шкіри. Потім шкіру очищають від м’яса бичачим ребром і мнуть її руками. Вичиненою шкірою скіфський воїн користується як рушником для рук, прив’язує до вуздечки свого коня і гордо похваляється нею.
У кого найбільше таких шкіряних рушників, того вважають найдоблеснішим мужем. Деякі навіть роблять із зідраної шкіри плащі, зшиваючи їх, як козячі шкури. Інші зі шкіри, знятої разом із нігтями з правої руки ворожих трупів, виготовляють чохли для своїх колчанів. Людська шкіра справді товста і блискуча та сяє яскравіше за майже будь-яку іншу. Багато скіфів, зрештою, здирають усю шкіру з ворожого трупа, натягують її на дошки й потім возять із собою на конях. Такими були військові звичаї скіфів.
Геродот. «Історія» (книга IV, розділи 64–65)