Військових перевірятимуть на лудоманію, поліцейських — на наркотики, а кандидатів у президенти — ні.
Українська держава посилює контроль за залежностями серед людей, які служать у війську та правоохоронних органах. Водночас законодавство досі не вимагає від кандидата на пост президента України проходити обстеження на наркотичну чи алкогольну залежність.
28 серпня уряд ухвалив першу в Україні Стратегію боротьби з ігровою залежністю, реалізація якої розрахована до 2035 року. Документ передбачає окремий комплекс заходів для сектору безпеки й оборони.
Зокрема, Стратегія прямо передбачає «впровадження скринінгових інструментів для оцінки ризику виникнення ігрової залежності під час прийому на військову службу та у процесі проходження служби». Також планується навчати командирів, психологів та інших фахівців виявляти ознаки залежності й запроваджувати механізми раннього втручання.
Тобто майбутнього військовослужбовця держава має намір перевіряти навіть на ризик виникнення лудоманії.
А для кандидатів на службу в Національній поліції вимоги ще жорсткіші й уже давно закріплені безпосередньо законом.
Частина перша статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» прямо встановлює, що громадяни, які бажають вступити на службу в поліцію, зобов'язані пройти медичні обстеження, перевірку фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, а також обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності.
Для цього існує навіть окремий затверджений МВС Порядок обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності кандидатів на службу в поліції. Документ є чинним.
Тобто людина, яка хоче стати звичайним поліцейським, законодавчо зобов'язана пройти таку перевірку.
З кандидатами на найвищу державну посаду ситуація принципово інша.
Стаття 103 Конституції України встановлює лише кілька основних вимог: кандидат має бути громадянином України, досягти 35 років, мати право голосу, проживати в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіти державною мовою.
Стаття 103 Виборчого кодексу визначає перелік документів, які необхідні ЦВК для реєстрації кандидата на пост президента. Серед них — довідка про наявність або відсутність судимості, автобіографія, передвиборна програма, документ про внесення грошової застави, копія паспорта, фотографії та інші передбачені Кодексом документи.
Ані довідки від нарколога, ані результатів тестування на наркотичні речовини, ані висновку про відсутність наркотичної або алкогольної залежності серед вимог немає.
Таким чином, виникає доволі показовий законодавчий парадокс: від кандидата в поліцейські держава вимагає підтвердження відсутності наркотичної залежності, для військовослужбовців запроваджує скринінг навіть поведінкових залежностей, а людина може претендувати на пост президента України без будь-якого обов'язкового наркологічного обстеження.
Особливо показовою ця ситуація виглядає на тлі президентських виборів 2019 року.
Перед другим туром Володимир Зеленський висунув Петру Порошенку низку умов для проведення дебатів на НСК «Олімпійський», серед яких була здача аналізів на алкоголь і наркотики.
5 квітня 2019 року обидва кандидати здали аналізи, щоправда, у різних місцях. Зеленський зробив це у приватній клініці «Євролаб», Порошенко — у медичному пункті НСК «Олімпійський». Оприлюднені тоді результати не показали наявності наркотичних речовин.
Принциповий момент полягав у тому, що це була політична домовленість кандидатів, а не передбачена законом процедура.
Після здачі аналізів Петро Порошенко навіть запропонував змінити законодавство й зробити перевірку на алкогольну та наркотичну залежність обов'язковою для всіх кандидатів на пост президента України.
10 квітня Порошенко назвав таке тестування питанням національної безпеки, заявивши, що громадяни мають бути впевнені в тому, що президентом і Верховним Головнокомандувачем не стане людина із наркотичною чи алкогольною залежністю.
Минуло понад сім років, але ця пропозиція законодавчою нормою так і не стала.
У дискусії 2019 року була й інша сторона — питання стигматизації людей із наркозалежністю.
В Україні з 2017 року діє Всеукраїнське об'єднання людей з наркозалежністю «ВОЛНА». Організація створена для представлення інтересів людей, які живуть із наркозалежністю, а серед своїх цілей прямо називає захист таких людей від стигматизації та дискримінації.
Водночас надійного першоджерела, яке б підтверджувало поширене твердження про те, що саме у квітні 2019 року «ВОЛНА» або інша всеукраїнська асоціація людей з наркозалежністю офіційно назвала тестування Зеленського та Порошенка «дискримінацією», у відкритому доступі знайти не вдалося. Тому приписувати таку конкретну заяву організації без першоджерела було б некоректно.
Але головний законодавчий факт від цього не змінюється.
У 2026 році майбутнього поліцейського закон прямо зобов'язує перевірити на наркотичну, алкогольну й токсичну залежність. Для військових держава запроваджує скринінг ризиків ігрової залежності вже на етапі прийому на службу. Натомість для кандидата на пост президента України обов'язкового тестування на наркотичну чи алкогольну залежність законодавство так і не передбачає.