Він ставив під сумнів повноваження ТЦК і посилався в рішеннях на «зовнішнє управління».
Вища рада правосуддя звільнила із посади судді Зіньківського районного суду Полтавської області Сергія Должка , який ставив під сумнів повноваження державних органів, а також ТЦК.
Нагадаємо, у 2023 році у соцмережах обговорювали вирок цього судді Зіньківського районного суду по справі 530/337/23.
Фабула справи була досить проста: військовозобов’язаний обвинувачувався за статтею 336 КК (ухилення від призову). Йому було вручено повістку, але військовозобов’язаний для відправки на військову службу не з`явився. Цікавість юридичної спільноти була викликана мотивацією судді.
Зокрема у цьому вироку суддя зазначив, що у Положенні про ТЦК «ідеться про комплектування особового складу територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки, а не ЗСУ «а Закон «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами військової служби у ЗСУ надає правову підставу для такого комплектування і жодним чином не стосується комплектування ЗСУ, а тому не дають працівникам та державним службовцям ТЦК повноважень комплектувати Збройні Сили України військовослужбовцями, а лише відповідно законодавства про працю, за трудовим договором (контрактом), що має бути вольовим рішенням такого найманого працівника. Примус до трудового контракту є формою рабства».
Крім того, суддя висловив думку, що є «зовнішні сили», які діють не в інтересах українських громадян.
Як вказано у рішенні Дисциплінарної палати ВРП, «на думку судді Должка С. Р., яка висловлена у судовому рішенні від 26 червня 2023 року, «Україну після 24 серпня 1991 року з правового поля соціалістичної республіки УРСР, шляхом підміни термінів, переведено до капіталістично-правовідносин, що призвело до скорочення населення України та кількісних мільйонних втрат українців, що є фактично неприхованим геноцидом українського народу». Крім того, він заявив у рішенні про лобіювання «виключно інтересів глобістів адамітів ротшельдів».
Також у травні 2023 року суддя Сергій Должко визнав, що платити за розподіл газу до АТ «Полтавагаз» не потрібно. Суддя вказав, що договір на розподіл газу між компанією та споживачами розміщений на сайті оператора, не підписаний і не має юридичної сили, оскільки «заява про приєднання до договору не підтверджує, що споживач ознайомлений з його умовами». Суддя додатково зазначив, що газ — це життєво необхідний ресурс, а споживач має право на тепло і їжу. При цьому Должко послався на Біблію.