Ніщо так не надихає на бойові подвиги як хоровий спів пісень під час наступальних дій, особливо коли виконується український славень.
Своїми спогадами з цього приводу у Facebook поділився командир добровольчого підрозділу "Сармат" Олександр Писаревський із позивним "Сіґурд".
За його словами, влітку 2014 року на Донеччині українські воїни вилаштувалися в лінію і за всіма правилами військової науки атакували російських окупантів, при цьому підбадьорюючи один одного співом.
«Попереду танки, за ними піхота, — себто ми, — у розгорнутій лаві, а вже за нами кілька БМП. Наступали через якесь поле, за ним була посадка, а у ній мали бути сепари. Йшли з автоматами напоготові для стрільби "від живота". І от коли ми підійшли на відстань враження і по нас мали відкрити вогонь, мене аж розпирати почало від бажання заспівати славень. Ну так придавило, що не втримався — заспівав! І майже всі вже волали "Ще не вмерла...", — як казали колись, — "в єдиному пориві". Ех, який був підйом! Так, співаючи, і дісталися до краю поля. Згодом вичитав у "Mein Kampf", що під час Першої світової війни німці в атаки ходили зі співами, тоді не повірив. Після тієї атаки повірив», — написав Олександр Писаревський.
Він додає, що завдяки виконанню українського гімну нашим захисникам також вдалося здійснити героїчний прорив під час битви за Іловайськ.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що засоби масової інформації Фінляндії популяризують правду про воїнів ЗСУ на Донбасі.