Останні атаки на термінал у Туапсе та об'єкти «Транснєфті» призвели до значних пожеж та зупинки роботи ключових вузлів.
Масштабна кампанія українських безпілотників проти російських нафтових об'єктів демонструє вражаючу географію – від терміналів на Чорному морі до насосних станцій у Пермі, що за 1 400 км від кордону.
Про це пише The Wall Street Journal.
Останні атаки на термінал у Туапсе та об'єкти «Транснєфті» призвели до значних пожеж та зупинки роботи ключових вузлів, через які раніше проходило до 60% морського експорту нафти рф. Проте, попри «далекобійні санкції» Києва, сукупний експорт російської сировини у квітні залишився майже незмінним завдяки швидкому ремонту та переорієнтуванню потоків на арктичні й тихоокеанські порти.
Водночас війна на Близькому Сході стала для Москви несподіваним економічним стимулом. Стрибок світових цін на нафту марки Brent до $110 за барель через конфлікт США та Ізраїлю з Іраном дозволив росії подвоїти свої нафтові доходи – з $9,75 млрд у лютому до $19 млрд у березні. Це зростання компенсувало втрачену вигоду від українських ударів та нівелювало ефект від дисконтів, з якими рф змушена продавати свою сировину.
Ситуацію для Кремля полегшила і позиція Вашингтона: адміністрація Трампа тимчасово призупинила санкції на морську нафту рф для стабілізації глобального ринку. Це дозволило навіть традиційним союзникам США, таким як Японія та Філіппіни, розпочати імпорт російської сировини. Нові контракти з азійськими країнами, що побоюються перебоїв у Перській затоці, створюють для росії стійкий попит. За оцінками експертів, якщо блокада Ормузької протоки триватиме місяцями, високі ціни на енергоносії можуть стати для Москви вирішальним фактором у подоланні внутрішньої рецесії, перший прояв якої зафіксували на початку 2026 року.