Як міські очільники Андрій Матковський та Олександр Мамай відстоювали та продовжують лобіювати інтереси Росії.
Так склалося, що міські очільники Полтави не знають історію свого краю та народу, мову, не знають про традиції та культурні надбання. Минулий голова Полтави Андрій "Половинка" та нинішній Олександр "Совість" уважають перемогу Петра І у битві під нашим містом чимось святим, фактом стовідсотковим, який не підлягає розгляду з усіх боків, а тому тлумачать його, як того вимагав СРСР, а тепер вимагає Росія. Тому-то ні Матковський, ні Мамай не визнають видатного гетьмана та мецената Івана Мазепу за свого гетьмана. Мамай узагалі пішов далі, сказавши, що в нього своя історія, яку він учив, коли Петро І бив шведів під Полтавою. Себто, історія Мамая затрималася в розвитку на 300 років.
Але передумови спаплюженої та відсталої історії започаткував зовсім не Мамай, а герой нашої рубрики День «В», якому ми присвятили тиждень безкоштовного ефіру, Андрій «Половинка» Матковський, адже під час свого головування, він намагався будувати в духовній столиці України справжній «русский мир» і намагався возвеличувати Полтаву винятково як місто слави російської зброї та армії.
Простежується разюча подібність між рішеннями колишнього міського очільника Матковського і нинішнього Мамая.
Скажімо, обидва полтавські голови виступали проти встановлення у Полтаві пам’ятників справжнім героям України, які боролися з російськими окупантами 300 і 100 років тому. «Половинка», коли обіймав посаду міського голови, вихвалявся перед ветеранами, що не допустив появи у місті пам’ятників зрадникам України (Матковський вважає Івана Мазепу зрадником), а Мамай сказав, що Мазепа не національний герой, і що це не його гетьман, тому також не дав дозволу на встановлення пам’ятника. Подібність в ухваленні рішень і позиції проти України Матковського та Мамая на лице, чи не так?
Натомість «план» Андрія «Половинки» з відзначення 300-річчя трагічної для України Полтавської битви передбачав витрати на сотні мільйонів (!) гривень. Реалізувати те безглуздя повністю не вдалося, та без театралізованої «битви», гучних шоу, концертів, нагороджень, що вилилися фактично у танці на кістках наших предків, тоді не обійшлося.
При цьому на офіційних урочистостях з нагоди ювілею у 2009 році за участю керівника адміністрації президента Росії Сергія Наришкіна «команда» Матковського першим увімкнула гімн…Росії. У ті дні Андрій «Половинка» влаштував ще й гучну пиятику зі своєю челяддю та іноземцями на території найбільшої полтавської святині – музею-садиби Івана Котляревського. Саме за вказівками тодішнього очільника мерії, підлеглі йому комунальники регулярно «викорчовували» встановлені на полі Полтавської битви громадськістю хрести пам’яті на честь загиблих у ній українських козаків. Так само підло, по-варварськи знесли тоді 8 освячених хрестів пам’яті жертв Голодомору та знищили присвячений їм калиновий гай, який небайдужі полтавці посадили на початку вулиці Шолом-Алейхема.
Замість висновку:
Схожа й відверто проросійська політика Матковського та Мамая зробила своє: стан доріг, рівень життя й ціни на комунальні послуги, кількість сміття в місті, розкрадена комунальна вартість Полтави. Складається враження, що і «Половинка» і «Совість» діють за вказівками Кремля, як би це не було гучно й абсурдно сказано. Інакше, як можна пояснити таке несприйняття власної історії, мови, культури та традицій? Як можна виправдати викорчовування козацьких хрестів та небажання встановити пам’ятник Іванові Мазепі, який, до речі, уже готовий і роками припадає пилом. «Останній Бастіон» та сім’я Геннадія Сікалова, лідера об’єднання, виділила значні кошти, щоби пам’ятник гетьманові був виготовлений, але стараннями та проросійською позицією полтавських очільників, наш із вами гетьман досі не вшанований у Полтаві. Звідси й рівень знання (а точніше, незнання) історії. Звідси й пасивна громадянська позиція, псевдопатріотизм молоді. Країна має знати своїх героїв у лице! Героїв: гетьманів, меценатів, культурних діячів, письменників, а не міських голів, які винаймають собі сотні білбордів. Тоді й не чекатимемо змін від корупційної влади, а самі будемо робити ці зміни!
«Останній Бастіон»