Костянтин Середа, Кременчуцький правозахисник.
Матеріал публікується у рамках рубрики «Вільна трибуна».
У тексті збережено авторську мову та розділові знаки.
У селі Петро-Давидівка, Диканьського району, що на Полтавщині, є таке собі Товариство з обмеженою відповідальністю під символічною назвою «Дружба», яке об’єднало сімох місцевих аграріїв-співзасновників для зайняття сільськогосподарською діяльністю. Місцеві мешканці спокійно обробляли землю, вирощували врожаї, вигодовували худобу, обслуговували ферми.
Люди мали постійну роботу, зарплатню та виробляли сільгосппродукцію і для себе, і для потреб інших. Аж поки в звичайну буденну роботу товариства не втрутилися ненажерливі чиновники з Києва. Звісно ж, не безкоштовно. Бо кабінетні чинуші давно звикли збагачуватися виключно за людський кошт і будувати своє безтурботне майбуття на негараздах простих українців.
Так сталося й цього разу.
Як вже зазначалося, справа стосується співзасновників ТОВ «Дружба» та великого трудового колективу селян Петро-Давидівки, права яких намагаються рейдерським шляхом порушити за допомогою чинуш з кабінетів столичної влади та продажних суддів.
Донедавна керівником цього «ТОВ» був Пащенко Володимир Анатолійович. Він володіє 28% акцій товариства, а решта засновників (6 осіб) володіють 72% акцій. Та робота пана Пащенка В.А. на посаді керівника ТОВ настільки затьмарила йому очі, що чоловік відчув себе повноцінним «феодалом», «господарем життя» всієї громади. Чоловік, почуваючи себе «пупом землі» та маючи покровителів у вищих ешелонах столичної влади, забув, що він теж звичайна людина і почав, як і більшість ненажерливих хапуг, збагачуватися за рахунок своїх компаньйонів та селян.
Справа в тому, що певний час співзасновники повністю довіряли чоловікові керувати товариством, яке об’єднувало в собі близько 3-х тисяч га. земель. Обравши його керівником на загальних зборах, ніхто й подумати не міг, що компаньйон здатен на підлість.
Та згодом виплив один скандальний факт, який вказував на те, що директор ТОВ Пащенко В.А., «за спинами» співвласників провів блискавичну аферу з відчуження землі, заробивши на цьому серйозний капітал. Фактично, чоловік відібрав у людей без їх згоди 750 га. земельних угідь. Мало того, виявилося, що дану землю він «продав» не кому іншому, а своїй доньці, Пащенко Оксані Володимирівні. Явно, що пані Оксана «купила» незаконно виведену її батьком землю з товариства «Дружба» не для зайняття господарською діяльністю, а для угамування своїх високочиновницьких апетитів. Адже вона займає посаду цілого директора Департаменту по контролю за виконанням рішень судів Міністерства юстиції України! Як за такої посади не загарбати у людей 750 га. землі? Земля нині в ціні! Чи не так? І пані Оксана добре про це знає. Адже вона вдало продала «віджату» за допомогою ретельно відпрацьованої рейдерської схеми земельку такому собі пану Ващенко за понад мільйон гривень.
Цікаво, чи внесе в е-декларацію пані директор Департамента прибуток на мільйони? І як вона пояснить контролюючим відомствам їх походження? Думаю, незабаром стане відомо.
Так от, дізнавшись про афери свого директора та його доньки, щодо незаконного виведення земель з-під володіння товариства, співзасновники, які володіють 72% акцій, збунтувались та на засіданні правління зняли чоловіка з посади. Це дуже не сподобалось як самому місцевому «царьку», так і його покровительці - «царівній» з Мінюсту.
Використовуючи родинні зв’язки, з явно корупційною метою, чоловік оголосив компаньйонам «війну». Мабуть за порадою доньки-високопосадовця чоловік вирішив відібрати бізнес у компаньйонів за допомогою класичної схеми рейдерства. Він написав скаргу на співзасновників. Мовляв, образили, вигнали, треба покарати! І скаргу написав не будь-куди, а прямісінько в Міністерство юстиції. Саме туди, де донечка працює на посаді керівника Департаменту. І де чітко налагоджена схема розгляду подібних скарг громадян з перспективою рейдерського «вирішення проблеми».
Не важко здогадатися, які наслідки для підприємства настали після написання скарги до міністерства юстиції. Розглядати брехливу писанину Пащенка В.А. взявся сам Секретар Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації – директор Департаменту державної реєстрації та нотаріату, його величність, Гайдук В.М.
І не дивно, що за результатами розгляду скарги, чиновниками юстиції видається «серйозний» НАКАЗ № 2908/05 від 07.10.2016 за підписом, УВАГА, аж заступника міністра юстиції з питань державної реєстрації Павла Мороза.
Цим наказом скарга пана Пащенка була повністю задоволена. А щоб остаточно закріпити власне беззаконня, чиновники скерували Пащенка до «свого» судді, який працює в Дніпровському суді міста Києва, з відповідним позовом. Враховуючи той факт, що донька очолює Департамент по контролю за виконанням рішень судів, все було прогнозовано.
Оскільки суддя очевидно теж в долі, то про яке законне рішення могла йти мова. Як і в більшості випадків, «справедлива» Феміда приймає неправосудне рішення на користь власного збагачення. Адже за неофіційною інформацією, ціна питання для чинуш коливається приблизно в межах 575 тис. дол. США. Ласий шматок, чи не так?
Парадокс полягає ще й у тому, що столичний суддя з Дніпровського суду, розглядаючи справу по землях Полтавщини, практично продублював Наказ Мін'юсту, заборонивши здійснювати будь-які господарські дії законним власникам земель.
Через прийняті безглузді рішення та видання маразматичних наказів в Міністерстві юстиції, люди реально не можуть обробляти землю, годувати та обслуговувати худобу. На полях пропадають не зібрані врожаї. Простоює техніка.
Вже понад два місяці не платиться зарплатня селянам. Чиновники погрожують відрізати світло. Обіцяють чимало інших неприємностей.
Ось така помста рейдерів за правду і справедливість!
То чи будемо ми колись європейською державою? Чи матиме право на існування справедливість та правда у нашій країні? Чи служитимуть нарешті «чинуші» народові, який їх утримує, чи й надалі з людей знущатимуться провладні, продажні ненажери? Питання риторичні!
Сподіваюсь, що цією інформацією зацікавляться посадовці з НАБУ і НАЗК. Перевірять цікаві е-декларації зазначених слуг народу та спитають: «де взяли мільйони?», або «чому не показали прибуток?».
Також сподіваємось на реагування відповідних структур з приводу прийняття заангажованого, неправосудного рішення судді Дніпровського суду Києва, який практично паралізував діяльність сільгосппідприємства на Полтавщині!
У людей надія на справедливість ще жевріє! Але «терпець» може увірватись!