Це мене дивує: як можна боятись Путіна, командуючи настільки мотивованою та розвиненою армією.
За шість років війни купа проблем, які переслідували наші Збройні Сили та інші бойові підрозділи, зменшилась в рази силами військових, патріотично налаштованого командування, волонтерів, добровольців та фахівців різних галузей.
Як можна після 6 років активної боротьби, після стількох перемог та демонстрації колосальної відважності та єдності людей боятись Путіна? Інші країни здавались набагато раніше, але наші люди були готові стояти на позиціях і виконувати накази до кінця, до повної перемоги.
Замість того, аби кинути сили на розвиток оборонної галузі, щоб продовжувати політику відвойовування своїх територій, щоб представляти на міжнародній арені докази злочинів Російської Федерації, співпрацювати зі світовими організаціями з питань війни, відновлення інфраструктури, реабілітації військових та тисячі інших нагальних проблем президент обирає кардинально інший шлях – він шукає способи, як сподобатись Путіну.
Один із таких способів – тиск на військовослужбовців.
Виклик комбата батальйону «Айдар» Ігоря Лапіна на допит до СБУ через події 2014 року під час зняття блокади Луганського аеропорту ставить перед нами більше питань, ніж відповідей. Такі, як Ігор Лапін мають неймовірний досвід організації опору та боротьби з окупантами в надскладних умовах. Добровольчі загони проявили себе на високому рівні, коли постало питання захисту країни.
Новій владі, яка має більшість в парламенті та обрана завдяки підтримці більшості виборців, потрібно бути дуже обережними у висловлюваннях та прийнятті рішень. Недостатня інформованість, бажання справити враження на громадян України чи міжнародну спільноту тут і зараз, швидкі рішення приховують різні небезпеки, адже за поспіхом можна не помітити, як поміж проукраїнських месенджів та рішень прокрадаються зручні Кремлеві тези та вчинки.