Як люди переживали холоди в епоху, коли штани вважалися ознакою варварства, а термобілизни ще не існувало.
Коли ми згадуємо Стародавній Рим, на думку спадають гладіатори, Колізей, мармурові храми і, звісно, чоловіки в тогах. І тут виникає парадокс: вся Римська імперія — від дощової Британії до засніжених Альп — а римляни без штанів. Узимку. У сандалях. То що ж, вони були загартованими надлюдьми?
Чи, можливо, мали свої хитрощі? Давайте розберемося, як люди переживали холоди в епоху, коли штани вважалися ознакою варварства, а термобілизни ще не існувало.
Чому римлянин, який себе поважає, не носив штанів?
З самого початку — важливий культурний момент: у римському суспільстві штани вважалися одягом «варварів» — народів, що жили за межами цивілізованого світу. Германці, скіфи, гали — ось хто, на думку римлян, носив штани. А римський громадянин мав виглядати… цивілізовано.
Тога — символ статусу. Її носили виключно вільні чоловіки. Це була довга тканина, складена особливим чином, яку важко було надягти без помічника.
Штани асоціювалися з брудом, битвами, степами та нижчими шарами суспільства. Їх носили найманці, легіонери й мешканці північних провінцій — але не сенатори й не міська знать.
Багатошаровість по-римськи: вовна рятує світ
Проте, всупереч міфу, що римляни цілий рік ходили в тонких туніках, у них були свої способи утеплитися:
Туніка і підтуніка
Туніка — базовий одяг, який вдягали на тіло. Узимку тканина була щільнішою, а під неї часто вдягали ще одну, грубішу сорочку.
Вовну використовували і для нижнього, і для верхнього одягу — вівці рятували римлян не гірше за дрова.
Плащі та накидки
Паенула — широкий вовняний плащ з капюшоном, який захищав від вітру та дощу. Його навіть використовували як дорожній одяг.
Лацерна — плащ, схожий на накидку із застібкою-фібулою на грудях.
Існували навіть капюшони та шапки (cucullus), особливо популярні в Галлії та Британії. Не надто модні, зате теплі.
Римляни використовували багатошаровість і щільні тканини — по суті, принцип «одягайся як капуста» працював і в античні часи.
А носки були?
Так! Незважаючи на жарти про римлян у сандалях узимку, археологічні знахідки свідчать, що в північних провінціях використовували обмотки, носки й навіть вовняні гетри.
У Віндоланді (римський форт на території Британії) знайдено фрагменти одягу, які свідчать про носіння гетр і навіть вовняних рукавичок.
Обмотки й носки надягали під сандалі. Це не було модно, але рятувало від обмороження.
Гріємося вогнем: каміни, жаровні й терми
У римлян були як архітектурні, так і побутові способи боротися з холодом.
У будинках:
Використовували жаровні (брáзери) — металеві ємності з вугіллям, які ставили в центрі кімнати.
У заможних будинках була гіпокаустика — прообраз «теплої підлоги»: під підлогою циркулювало гаряче повітря, яке підігрівалося піччю.
У місті:
Терми — громадські лазні, що були не тільки місцем гігієни, а й соціального життя.
Там можна було зігрітися в тепідарії (тепла кімната) та кальдарії (гаряча кімната з басейном). Деякі люди проводили в термах майже весь зимовий день.
Внутрішнє зігрівання:
Глінтвейн — vinum calidum, вино з медом і спеціями, був популярним способом «зігрітися зсередини».
Також вживали гарячі юшки, м’ясні бульйони і хліб просто з печі.
Солдати: штани дозволені!
Всупереч стереотипам, римські легіонери в північних регіонах активно носили штани, особливо в провінціях із суворим кліматом — у Британії, Германії, Дації.
Штани називалися braccae — короткі вовняні штани, запозичені у галлів.
Зверху вони вдягали грубу туніку, хутряні плащі й шоломи з підкладкою, утеплювали ноги обмотками та шкарпетками.
Іноді навіть використовували рукавички та хутряні шапки, хоча офіційно це не входило до форми.
Військові потребували тепла, а не естетики. Тут виживали, а не красувалися.
А все ж — мерзли?
Так, особливо бідняки та раби, які не мали ані грошей, ані вибору.
Вони носили лише туніку, часто з грубої тканини, і не мали теплого житла.
Нерідко спали в сараях, коморах або просто неба.
Багато хвороб, особливо дихальних шляхів, загострювалися взимку, і застуди були справжнім лихом для бідних верств.
Натомість заможні громадяни не шкодували коштів на комфорт: у них були утеплені будинки, мозаїчні підлоги з підігрівом і навіть раби, які постійно топили печі й приносили гарячу їжу та напої.
Цікавий факт: що казали про зиму римські письменники?
Цицерон скаржився на «вологий і холодний клімат Арпіна».
Сенека радив «загартовуватися, але не дуріти» — тобто не нехтувати одягом заради моди.
А Ювенал у своїх сатирах висміював тих, хто «в шовку й сандалях стогне під крижаним вітром».
Отже, римляни дійсно переживали зиму без штанів, але не без глузду: багатошаровий вовняний одяг; теплі плащі й обмотки; жаровні та підігрів підлоги; терми й гаряче вино; і в разі потреби — штани, але лише в бою чи на півночі.