Отже, у нас залишилося 30 млрд гривень, які треба використати до кінця року, а на військові потреби неможливо
- Соціальна допомога: нема сумнівів, що це хороша ідея, тільки допомагати треба нужденним, а не всім однаково. Наприклад, разова доплата до пенсії, якщо пенсія нижче певного рівня (щоб відрізати прокурорів-інвалідів та подібних їм). Не переживайте, що це виглядатиме як передвиборчий дарунок, — виборів не буде, поки триває гаряча стадія війни.
- Фортифікація — варто перевірити, чи можна спрямувати гроші сюди. Чимало тих, хто мав би отримати тисячу гривень, натомість отримає життя.
- Пільгові кредити для українського військового виробництва (компенсація кредитної ставки). Треба перевірити, чи таке використання цих грошей припустиме, адже гроші йдуть не на війну, а в банки.
- Бюджет Міністерства у справах ветеранів на реабілітацію, протезування, складні операції.
- Дешеві кредити на власну справу ветеранам — ця програма успішно розвивається Мінекономіки, її варто масштабувати.
- Український інститут — збільшення фінансування нашої культурної дипломатії, бо це єдина мова, яку розуміють у багатьох куточках світу, де не працює політична риторика.
- Доплати вчителям — розумію, що зараз чимало людей напише, що є й важливіші професії, але я висловлюю свою особисту думку: в тилу нині важливіших професій нема. Хіба що дипломати, але в них з грошима краще, ніж у вчителів.
Така моя точка зору на те, як розумно витратити 30 млрд гривень.