Якщо в нас зараз йде «боротьба» з казино, то чого їхня реклама в режимі 24/7 лізе з усіх дірок?
Мені пишуть в коментах до попереднього посту, що я помиляюсь.
Обмеження в карткових розрахунках приймається не для зменшення обсягу тіньових торгівельних операцій, а фактично, для боротьби з (нелегальними?) казино, і їх відчує не більше 1 відсотка власників карт.
Може бути.
Це дійсно було суто моє припущення. Поживемо, побачимо результат. Бо в нас дуже часто публічно декларується одне, на думці мається друге, а в житті виходить третє.
Але все одно виникають деякі питання.
1. Чи не дієвіше було б боротись з причинами а не з наслідками і обмежувати не банківські розрахунки, а роботу самих казино? Бо якщо в нас зараз йде «боротьба» з казино, то чого їхня реклама в режимі 24/7 лізе з усіх дірок?
2. Якщо 99 відсотків людей, як запевняє Нацбанк, ці обмеження не відчують, то для чого їх вводити для всіх поголовно. Що заважає банкам-емітентам карт відслідковувати підозрілі транзакції і працювати точково з тими власниками карт, які їх здають «в оренду» зловмисникам? В кожному з них сидить купа людей в фінмоніторингу і роками придумує собі роботу.
3. А якщо 100 тис. не спрацює, бо нічого не заважає просто «орендувати» більше карт, то далі, з такою логікою підходу, буде обмеження до 50, потім до 20 тисяч, чи як?