Ватажок «Династії»: головне прізвище, яке бояться назвати
Три з чотирьох учасників кооперативу «Династія» вже отримали офіційну підозру у корупції. Двоє з цих трьох були офіційними чиновниками та отримували зарплату за свою мародерську діяльність.
І лише четвертий — Д’Артаньян — досі залишається без підозри. Хоча відоме його ім’я — «Вова». Відомо, що він близький друг і кум інших трьох. Відомо, що він дуже великий начальник, і вони називають його «Портрет». Але хто це — досі невідомо. Знаємо всі букви, але не можемо вгадати слово.
Але досить сарказму. І НАБУ, і САП, і «західні партнери», й усі ми — мільйони українців — точно знаємо, хто цей загадковий четвертий.
Бо це — Володимир Зеленський. Він є і ватажком кооперативу «Династія», і загалом МАФії з розкрадання країни, що стікає кров’ю. Звертаю увагу на каламбур: Єрмак довго заробляв на МАФах — малих архітектурних формах. А зараз він є правою рукою очільника справжньої МАФії, яка грабує країну на мільярди доларів.
А підозри громадянину України Зеленському досі немає тому, що у нього є юридичний імунітет від кримінального та адміністративного переслідування — поки він перебуває на тимчасовій посаді Президента України та Верховного Головнокомандувача. Тобто який би злочин він не вчинив — хоч би навіть убив когось просто посеред вулиці — на нього неможливо навіть відкрити кримінальне провадження. Це прямо заборонено.
Він це розуміє, і тому буде чіплятися за свою посаду до останнього — правдами й неправдами. Переважно неправдами. Бо ж імунітет.
І з цієї ж причини — щоб уникнути відповідальності — війна ніколи не закінчиться.
Он уже навіть ху&ло почало говорити про закінчення війни — але Зеленський цього не допустить. Тому що кінець війни означатиме нові вибори в Україні, які він беззаперечно програє. А нова влада точно буде з числа тих, кого він незаконно переслідував. Травив ручними судами, спецслужбами, ТГ-каналами. Принижував, віджимав бізнеси, грабував. Нахабно реготав в обличчя: «А шо ви мені зробите?»
Є таке поняття — «політична відповідальність». Воно придумане саме для тих, у кого є імунітет від кримінального переслідування. Мовляв: «Посадити мене не можна, а можна лише НЕ обрати на наступних виборах». Начебто зручно, правда?
Але нюанс полягає в тому, що «політична відповідальність» має зворотний бік: вона не передбачає судів, доказів, адвокатів, свідків. Нічого з цього не потрібно. Потрібна лише переконаність більшості виборців — поганий ти хлопець чи хороший. І все. Якщо гру у «політичну відповідальність» ти програв (переважно медійно), тоді втрачаєш офіційний імунітет і отримуєш відповідальність справжню — кримінальну. Причому по самі помідори. На всю глибину штика. До самих гланд.
Вщент програну «політичну відповідальність» ми спостерігаємо тут і зараз. Навіть прихильники криворізьких КВНщиків прекрасно усвідомлюють, хто в Україні очолює найвпливовіше кримінальне угруповання.
Усі знають його ім’я та прізвище. Буквально — усі.
Але не всі мають яйця сказати це вголос. Окремий привіт працівникам телеканалів «єдиного марафону», які впритул не помічають цунамі корупційних зашкварів чинної влади. Цим людям потім потрібно буде запровадити пожиттєву заборону на журналістську діяльність згідно з оновленим законом про люстрацію. Але це буде згодом.
Поки що до фіналу трагедії далеко. П’ять безкінечних місяців ми чекали підозри Єрмаку. А вироку антикорупційного суду чекатимемо ще рік-два, а то й довше.
Але попри всі саркастичні та негативні прогнози — підозру Єрмак таки отримав.
І це дає надію. І тому суспільство таке збуджене: бо з’явилося світло в кінці безкінечного корупційного тунелю. З’явилася така-сяка перспектива, що МАФіозний монстр усе ж не поховає нас під своєю гнилою тушею.
І що колись таки закінчиться війна. Можливо, навіть цього року. Але так кажуть щороку, тому віри в це небагато.
Значно більше віриться в те, що кінець корупційному режиму в Україні настане тоді, коли зазвичай боягузлива більшість уже не зможе терпіти знущань і вголос назве ім’я та прізвище ватажка злочинного угруповання, яке тримає країну в заручниках. І усуне його від влади.
Бо сам Пересидент — нізащо не піде. За жодних обставин. Ніколи.
Він же не самогубець?
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»