За найскромнішими підрахунками, чисельність палестинців, яких вигнали з рідної землі склала близько 500 тисяч.
Насильство і терор з боку єврейських терористичних угруповань щодо мирних жителів Палестини почалася не сьогодні. Він триває ось уже понад 100 років.
Нагадаємо, що процес переселення євреїв в Палестину активізувався ще до Першої світової війни, починаючи з 1880-х років.
З метою залякати палестинських мирних жителів, вигнати їх і підготувати ґрунт для створення сіоністського анклаву «Ізраїль» євреї в 1920 році заснували терористичну організацію «Хагана». Її засновником виступила соціал-сіоністська Партія праці (МАПА).
А у 1931 році постала «Іргун цваї Леумі («Національна військова організація»). Засновником організації був уродженець міста Одеса Абрахам Техомі.
Ірґун була підтримана групою офіцерів, котрі залишили Хагану на знак протесту проти її оборонної тактики. Відкинувши ідеї стримування, що їх сповідували Хагана та Єврейське агентство, організація перейшла до терору проти арабів.
У 1946 році «Іргун» організувала теракт в готелі «Цар Давид», в результаті чого загинула 91 людина (41 етнічний араб, 28 британців, 17 євреїв, 2 вірмен, 1 росіянин, 1 єгиптянин і 1 грек) – в основному цивільні.
Загони іншого терористичного єврейського угруповання – «Лехі» нападали на британські військові бази й поліцейські ділянки, вбивали офіцерів, підривали англійську техніку, телефонні і радіостанції, вішали захоплених солдатів, мінуючи їх тіла, щоб убити інших солдатів, які захочуть їх зняти.
Атаку також підтримали інші терористичні організації, такі як «Пальма» і згадана вище поміркована «Хагана».
Як відомо, у Палестині щорічно 15 травня відзначається річниця «Накби» (День Великої катастрофи, званий також як День вигнання палестинців). День «Накба» зазначається палестинськими арабами на наступний день після того, як було оголошено про утворення «Ізраїлю» на історичних палестинських землях в 1948 році.
Цей день став початком великої біди для палестинців, яка тривала протягом багатьох десятиліть.
Щоправда, сіоністи пізніше кинули «вождя народів», вважаючи за краще зробити ставку на США.Однак факт залишається фактом: Ізраїль – це більшою мірою дітище Сталіна.
Після війни 1948 року «Ізраїль» розширив окуповані ним території і вигнав тисячі палестинців з їхніх будинків. Через страх перед тортурами, зґвалтуваннями та різаниною почалася масова міграція з палестинських земель їх корінних жителів.
Результати війни 1967 року викликали нову хвилю етнічних чисток.
За найскромнішими підрахунками, чисельність палестинців-вигнанців склала близько 500 тисяч. З того часу почалося стрімке будівництво нових єврейських поселень.
З того ж таки 1967 року було побудовано понад 250 поселень, особливо в Східному Єрусалимі і на Західному березі Йордану.
У поселеннях були розселені близько 650 тис. євреїв, завезених до окупованої Палестини з різних країн.
Акти кровопролиття і насильства з боку «Ізраїлю» проти палестинців тривають безперервно вже понад століття. «Ізраїль» не шкодує ні жінок, ні дітей, ні мирних жителів, мішенню окупантів стають святині, житлові будинки, лікарні, школи.
Влада «Ізраїлю» демонстративно і послідовно ігнорує всі резолюції, прийняті ООН по даній ситуації, спираючись на підтримку США, які фінансують агресивний терор і насильство штучного анклаву щодо його корінних жителів.