Микола Карпюк був політв'язнем Кремля та віддав життя за Україну.
У бою проти російських окупантів загинув один із лідерів УНА-УНСО, колишній політв’язень та відомий громадсько-політичний діяч Микола Карпюк.
Про це повідомили його побратими та громадські діячі.
Попри пройдені тортури та важкі випробування, після початку повномасштабного вторгнення Микола Карпюк знову зі зброєю в руках став на захист Батьківщини, вирушивши на передову.
Своїми спогадами про Героя поділився його товариш, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун:
«Микола був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин. На його долю випало багато важкого. Те, що могло зламати іншого, його не зламало. І навіть тоді, коли мав повне право сказати: “Я вже зробив достатньо”, — він знову був там, де вважав за потрібне бути. На фронті».
Про втрату також сповістили політик Артур Палатний, громадський діяч Юрій Гончаренко, медіаекспертка Наталка Чангулі та побратими політв’язня. Інформацію про час та місце прощання з Героєм буде повідомлено додатково.
Також на загибель Миколи Карпюка відреагував колишній народний депутат Борислав Береза.
«На фронті, на Запорізькому напрямку, загинув Микола Карпюк. Та людина, яку росія утримувала у своїх в’язницях і яку вдалося повернути в Україну. Той, хто в 2014 переконав мене «забити» на власний бізнес і зайнятися інформаційним напрямком в Правому секторі. Сильна постать була. Вмів, як переконувати, так і діяти.
В нашій делегації ПАРЄ я особисто займався питанням повернення кількох людей протягом роботи в Асамблеї. І Карпюк був одним із них. Майже у всіх моїх виступах у ПАРЄ я системно згадував Карпюка, а в усіх інтерв’ю західним ЗМІ та на всіх міжнародних зустрічах я озвучував його ім’я. Постійно називав його ім’я на всіх майданчиках і актуалізував це питання під час усіх переговорів. Завданя було зробити так, щоб про нього говорили на міжнародному рівні і щоб це не дало можливості рашистам вбити його.
Коли його витягли з російського полону, то ми зустрілися і він розповів, що один із вертухаїв, який був у охороні Владімірського централу і сам був родом із Луганська, запитав його: «Хто ти такий, що про тебе говорять у Європі, у ПАРЄ?».
Він був дійсно сильною постаттю. А сьогодні мені повідомили, що він загинув. І це ще одна велика втрата для України», – написав Береза.
Микола Карпюк народився 21 травня 1964 року у селі Великий Житин на Рівненщині. Після строкової служби працював токарем на рівненських підприємствах «Газотрон», льонокомбінаті та заводі тракторних запчастин. Працював журналістом у газеті «Наша справа».
Свій шлях у національно-визвольному русі розпочав у 1989 році із вступу до Української гельсінської спілки. Згодом очолював Рівненську обласну організацію Спілки незалежної української молоді та обласний осередок Української національної асамблеї. Серпнем 1991 року сформував і став командиром першого загону Української національної самооборони (УНСО).
Микола Карпюк брав участь у багатьох знакових подіях новітньої історії України:
У березні 2014 року під час поїздки для перемовин Микола Карпюк був викрадений російськими спецслужбами на кордоні в Чернігівській області. За сфабрикованими звинуваченнями в участі у Чеченській війні російський суд засудив його до 22,5 років ув’язнення.
Перебуваючи у російських катівнях (зокрема у Володимирському централі), Карпюк зазнав жорстоких катувань струмом та ізоляції. Правозахисні організації, зокрема «Меморіал» та Amnesty International, визнали процес пародією на правосуддя, а самого Карпюка — політв’язнем.
Після понад п’яти років незаконного утримання, 7 вересня 2019 року Микола Карпюк повернувся в Україну в рамках масштабного обміну полоненими.
Редакція «Останнього Бастіону» висловлює щирі співчуття рідним і близьким Героя. Дякуємо за Чин!