Так звана «Спеціальна робоча група проекту Будівництво Великої Європи», членами якої є відставні міністри ключових відомств своїх країн, опублікувала заяву, в якій закликається вжити термінових заходів щодо запобігання війни між Заходом і Росією. У заяві, зокрема, говориться:
... За останні півтора року стосунки між Росією і Заходом значною мірою зіпсувалися. На тлі різних і на даний момент абсолютно несумісних версій того, що саме й чому коїться в Україні, стався принциповий надлом довіри, це призвело до загострення давніх побоювань і розбіжностей з інших питань, таких, як протиракетна оборона, розширення НАТО, режими розгортання звичайних збройних сил в Європі і нестратегічних ядерних озброєнь.
Економічні відносини між Росією і Європою також почали руйнуватися через санкції, і безліч коментаторів в Росії і на Заході сьогодні вже відкрито міркують про початок нової холодної війни.
Однією з особливостей поточної ситуації стало зростання кількості інцидентів за участю збройних сил Росії і НАТО, а також між російськими військами і збройними силами Швеції та Фінляндії. Як завжди, точаться суперечки про те, що відбувається і чому, проте вже ніхто не сумнівається в тому, що збільшення військової активності і скорочення відстаней між збройними силами - це реальність.
Аналітичний центр European Leadership Network зафіксував 66 подібних інцидентів з березня 2014 року. Більшість з них - близько 50 - були розцінені як «майже рутинна практика», однак деякі з них виявилися досить серйозними, а три були класифіковані як «вкрай ризиковані».
Зрозуміло, насправді загальне число подібних інцидентів набагато вище.
За даними НАТО, в 2014 році його служби провели понад 400 перехоплень російських літаків - це в чотири рази більше, ніж в 2013 році.
Росія публічно заявила, що в 2014 році вона нарахувала в два рази більше випадків, коли тактичні літаки НАТО з'являлися біля її кордонів - більше 3 тисяч подібних інцидентів - у порівнянні з 2013 роком.
Швеція і Фінляндія повідомили про низку перехоплень російських літаків поблизу їх повітряного простору, і обом країнам довелося перевірити свої територіальні води на предмет загадкових «підводних об'єктів» принаймні один раз за останні 12 місяців.
Росія збільшила кількість і розмах своїх військових навчань, у тому числі навчань, про які вона не повідомила заздалегідь, і деякі з них пройшли в Західному військовому окрузі, тобто поблизу кордонів НАТО.
У ході поточної кризи російські чиновники та експерти підтверджували підвищення активності військово-повітряних сил Росії, в тому числі застосування літаків-розвідників і стратегічної авіації дальньої дії. Росія також розмістила додаткові літаки, кораблі і протикорабельні ракетні комплекси в Криму.
На погіршення ситуації в Центральній і Східній Європі НАТО відреагувала збільшенням своєї присутності на своєму східному кордоні. Вона також збільшила масштаби своєї місії з патрулювання повітряного простору країн Балтії. Альянс вже збільшив кількість своїх військовослужбовців в регіоні і в даний час розширює свою командну структуру і обговорює можливість заздалегідь перекинути туди військове устаткування.
Згідно з офіційними даними НАТО, відповідно до Програми військової підготовки і навчань НАТО в 2014 році кількість військових навчань склала 162 - це в два рази більше, ніж було спочатку заплановано. Разом з 40 навчаннями, проведеними окремими членами альянсу, ці навчання стали частиною спроб НАТО продемонструвати свою рішучість і готовність захищати своїх членів у контексті поточної кризи.
Якщо говорити про військову активність Росії і НАТО, то ми бачимо, що тенденції 2014 зберігаються і в 2015. Наша цільова Робоча група не робила колективних спроб провести оцінку того, що саме мотивує ці конкретні військові перегрупування, і, навіть якщо б ми спробували це зробити, ми навряд чи прийшли б до єдиної думки щодо того, що відбувається.
Проте всі ми згодні з двома важливими твердженнями. По-перше, і Росія, і НАТО вважають підвищену увагу до проведення військових навчань необхідними корективами у своїх колишніх військових стратегіях. Кожна сторона переконана, що її дії обумовлені негативними змінами в її умовах безпеки.
По-друге, цикл «дія-відповідь-дія» вже запущено, і його буде важко перервати. Деякі експерти стверджують, що цим зростанням напруженості можна управляти, і що професійні армії обох сторін не допустять ніяких серйозних інцидентів. Можливо, так і є, проте в даному випадку ми в першу чергу говоримо про військових відносинах між ядерною державою з одного боку і ядерним альянсом з іншого, які розвиваються в умовах підвищеного недовіри і значних непорозумінь між двома сторонами.
В історії можна знайти низку прикладів міжнародних криз і напруженостей, які наростали самі по собі і в кінцевому підсумку виливалися у конфлікт, якого не хотіла жодна зі сторін.
Ми зовсім не стверджуємо, що зараз спостерігається динаміка, характерна для Європи 1914 року, проте потрібно бути особливо впевненим у собі політиком, щоб закривати очі на уроки нашого колективного минулого на європейському континенті і не робити все можливе, щоб ситуація не вийшла з-під контролю .
З нашої точки зору, нинішня ситуація містить у собі масу можливостей або для небезпечного прорахунку, або для випадковості, яка може спровокувати подальшу ескалацію кризи і навіть безпосередню військову конфронтацію між Росією і Заходом ... »
У висновку автори заяви закликають налагодити постійні, оперативні контакти між Заходом і Росією і підписати угоду про безпеку, щоб уникнути військового розвитку сценарію:
«... Сьогодні, враховуючи зростання масштабів військової активності в Євро-Атлантичному регіоні і зростання числа зіткнень між збройними силами, НАТО і Росії необхідно укласти подібну угоду, щоб уникнути інцидентів і прорахунків, які здатні призвести до ескалації напруженості і навіть конфронтації ...»
Відділ моніторингу
"Останній Бастіон"