Created with Sketch.

Замість мантії — військова форма: пам’яті Анатолія Нагорного

12:29

Голова Веселівського районного суду став бійцем «Сталевого кордону» й загинув на Луганщині 16 листопада 2023 року.

Він мав бронювання, високу посаду і повне право не йти на фронт. У 57 років він усе одно пішов — і не повернувся.

Сьогодні, 16 листопада, — третя річниця його загибелі. І саме сьогодні хочеться згадати не посаду, не мантію, а чотири слова, які він сказав командиру перед останнім боєм.

Анатолій Нагорний, голова Веселівського районного суду Запорізької області, міг спокійно працювати в залі суду.

Але з початком повномасштабного вторгнення змінив мантію на військову форму і пішов добровольцем до прикордонної бригади «Сталевий кордон».

Для побратимів він був просто «Саничем».

На фронті він майже нікому не казав, ким був у мирному житті. Не просив поблажок, не шукав легшої служби. Йшов нарівні з молодими.

А коли комусь із хлопців була потрібна юридична порада — вислуховував і допомагав.

16 листопада 2023 року. Луганщина, район Сергіївки.

Після контратаки росіян катастрофічно не вистачало людей на позиціях.

Анатолій був навідником і не зобов’язаний був іти в окопи зі штурмовиками.

Командир спробував його зупинити. У відповідь прозвучало лише:

«Тоді чому я тут?»

І він пішов туди, де було найнебезпечніше. З того бою «Санич» не повернувся.

Йому було 57.

Удома на нього чекала родина. Для рідних він не був ні суддею, ні героєм із заголовків — просто найдорожчою людиною.

Він мав право не воювати. Але вирішив, що не має права залишити інших воювати замість себе.

Світла пам’ять, Анатолію Олександровичу.

Джерело

Читайте також
У 18 обрав військо, у 19 загинув за Україну: вшануймо пам’ять полеглого Героя
Війна
Олександру Жиброву, що спрямував підбитий Су-25 на колону окупантів, присвоїли звання Героя України
Війна
Памʼяті Героя
Політика
Загиблому пілотові МіГ-29 Марату Мамбетову надали звання Героя України
Війна
Пам'яті незламного захисника Маркіяна Паславського
Некролог
На Львівщині втретє відбудеться військово-патріотичний вишкіл імені Тараса «Хаммера» Бобанича
Історія