6 червня минає три роки від дня підриву Каховської ГЕС — однієї з найбільших катастроф у сучасній історії України.
Затоплені міста і села, знищені екосистеми та мільярдні збитки стали нагадуванням про те, що гідротехнічна інфраструктура може перетворитися на зброю війни. Чи залишаються сьогодні під загрозою інші українські дамби та гідроелектростанції і які наслідки матиме новий удар по таких об'єктах?
У ніч на 6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС на Херсонщині. Руйнування греблі спричинило масштабне затоплення десятків населених пунктів, екологічну катастрофу та втрату важливого енергетичного об'єкта. За оцінками української влади, збитки від катастрофи обчислюються мільярдами доларів, а наслідки для довкілля та водних ресурсів відчуватимуться ще десятиліттями.
Через три роки після трагедії питання безпеки українських гідроспоруд залишається актуальним. Експерти попереджають: у разі нових ударів по дамбах чи ГЕС наслідки можуть вийти далеко за межі окремих регіонів, вплинувши на енергетику, водопостачання та безпеку мільйонів людей. Саме тому загроза повторення «каховського сценарію» досі залишається одним із найнебезпечніших ризиків війни.
Останні сигнали від української влади та аналітиків свідчать: рф дедалі активніше використовує тактику ударів по об'єктах, які забезпечують базові умови життя — воду, логістику та інфраструктуру.
Експерти вказують, що наступними мішенями можуть стати гідроелектростанції та системи водозабезпечення. Це не лише військова, а й гуманітарна ціль: руйнування таких об'єктів запускає ефект доміно — від затоплень до відключень води й електрики.
«Ворог цілеспрямовано нищить екосистему, тому українцям варто діяти на випередження. Вкрай важливо завчасно підготувати запаси води та вивчити алгоритм евакуації, адже захист довкілля починається з порятунку людського життя. Ми закликаємо кожну громаду розробляти локальні плани реагування. Лише правильна підготовка здатна мінімізувати кількість жертв та катастрофічні наслідки для природи», — каже Юлія Мархель, лідерка всеукраїнського молодіжного екологічного руху Let's Do It Ukraine.
Україна має одну з найбільших у Європі систем водосховищ, і найбільші ризики пов’язані саме з Дніпром. Експерти називають ключові об'єкти, які потенційно можуть стати цілями:
— Київська ГЕС;
— Канівська ГЕС;
— Кременчуцька ГЕС;
— Середньодніпровська ГЕС;
— Дніпровська ГЕС.
Будь-яке серйозне пошкодження цих споруд може спричинити масштабні затоплення територій нижче за течією.
Найбільш чутливим є столичний регіон: у разі ураження Київської дамби під загрозою опиняться низинні райони Києва та десятки населених пунктів області. Водночас удар по Дніпровській ГЕС може мати катастрофічні наслідки для Запоріжжя.
Окремий ризик — Дністровський каскад, де можливі наслідки виходять за межі України й можуть вплинути на ситуацію в сусідніх країнах.
Фахівці попереджають: руйнування гідроінфраструктури — це один із найгірших сценаріїв розвитку подій.
Серед ключових наслідків:
— стрімке затоплення великих територій;
— втрата доступу до питної води для мільйонів людей;
— знищення екосистем і забруднення водойм;
— зупинка промисловості та логістики;
— різке зростання ризику інфекційних захворювань.
«Крім того, енергетична система зазнає серйозного удару через втрату генерації на ГЕС, а аграрний сектор — через руйнування систем зрошення», — продовжує Мархель.
Фактично йдеться про багаторівневу кризу, яка одночасно зачіпає економіку, екологію і безпеку.
Екологиня Владислава Бандура зазначає: у разі оголошення офіційної евакуації через прорив дамби важливо зберігати спокій та діяти максимально швидко. Своєю чергою рятувальники рекомендують завчасно підготуватися та чітко слідувати затвердженому алгоритму.
Пріоритети для збереження життя під час затоплення такі:
— швидке переміщення у безпечні зони далеко від водойм;
— пошук максимально підвищених ділянок рельєфу;
— своєчасна допомога маломобільним людям та евакуація тварин.
«Почувши сирену або отримавши повідомлення про прорив, відразу зберіть тривожну валізку. Покладіть туди найважливіші документи у водонепроникному пакеті, ліки першої потреби, запас питної води та висококалорійної їжі на кілька діб. Перед виходом з дому обов'язково вимкніть електропостачання, перекрийте газові вентилі та закрийте всі вікна», — радять представниці Let's Do It Ukraine.
Також, за словами експерток, необхідно переміститися на верхні поверхи міцних капітальних будівель або на височини природного рельєфу, уважно слідкувати за офіційними повідомленнями влади через портативне радіо на батарейках або доступні інтернет-ресурси, обходити стороною обірвані лінії електропередач. Слід уникати перетину глибоких потоків води вбрід, натомість шукати безпечні обхідні шляхи або чекати на рятувальників у безпечному місці.
Атаки на дамби — це не просто новий етап війни, а спроба вдарити по самому фундаменту життя. Вода, яка завжди була ресурсом, сьогодні може стати інструментом тиску.
І якщо сценарій масштабної катастрофи поки залишається гіпотетичним, то підготовка до нього — вже необхідність.