Як вірно підмітив Симон Петлюра, гірше московських вошей можуть бути лише українські гниди. Особливо, коли ці гниди при владі під час війни.
Волонтерству в Україні настає кінець 1 грудня 2023 року. Мова про нововведення щодо імпорту гуманітарної допомоги із закордону до України.
Міністерство соціальної політики України, чому ви вбиваєте допомогу від маленьких фондів та індивідуальних місій, які допомагають Україні? У нас війна закінчилася, допомога більше не потрібна чи держава закриває всі потреби самостійно?
Далі — довгий допис з особистими думками голови фонду, який привіз допомоги на €20 мільйонів із Нідерландів. Читайте, поширюйте, не мовчіть!
Позначайте лідерів думок і представників влади, КРИЧІТЬ ПРО ЦЕ! І, будь ласка, не смішіть мене тим, що це "боротьба з корупцією", бо це тільки додасть корупції навколо гуманітарки.
Отже, днями я зробила серію сторіз з поширенням інформації від Ніни Южаніної з роз'ясненням нововведення від Міністерства соціальної політики стосовно ввезення гуманітарної допомоги до України, починаючи з 1 грудня 2023 року. Я довго намагалась написати цей допис, бо всі думки, які викликає в мене це нововведення — це нецензурна лексика.
Але, давайте спробуємо розібратись разом чому все так погано і чи зрада це, чи перемога. Враховуйте, що я не лідер думок, а голова благодійного фонду, у Нідерландах, який з початку війни завіз гуманітарної допомоги до України на загальну суму понад €20 мільйонів (донати на рахунок + вартість допомоги, отриманої безкоштовно від партнерів та спонсорів).
Так, звісно, як завжди все робиться для кращого обігу та розподілення допомоги в Україні, але чомусь не покидає гірка думка про те, що просто гуманітарка була неконтрольованою протягом 1,5 року повномасштабної війни, а тепер хтось просто вирішив «прибрати її до рук». Варто зазначити, що ми — не великий фонд, як «Повернись живим» чи Благодійний Фонд Сергія Притули, у нас обмежені ресурси як адміністративні, такі людські.
Ми передавали та продовжуємо передавати гуманітарну допомогу як військовим частинам, фондам-партнерам в Україні, так і лікарням на пряму. Ми відправляємо конвої що два тижні або щомісяця і у нас немає «життя» поміж конвоями, бо закінчення одного — це початок підготовки до іншого.
На разі підготовка відправлення конвою займає два тижні в середньому, після нововведень, цей час, за моїми розрахунками, збільшиться до 1 місяця. Так само у середині фонду існують індивідуальні місії, як то закупка вживаного одягу для потреб армії, чи забезпечення хоспісів по догляду за покинутими дітьми.
Ми інколи перевозимо їжу та сухпаї для армії, і часто велосипеди для ремонту і передання вимушеним переселенцям. І тут я почну таки кричати!
Як ви думаєте, чи зможе адмінресурс військової частини робити запит на отримання вживаної форми для своїх бійців, коли у них будуть запити на машини, які вони навіть не можуть поставити на баланс через те, що попередні не списані? Як ви думаєте чи зможе хоспіс робити запит на памперси та дитячу їжу під час блекаутів, які вони ніяк не зможуть поставити на баланс?
Як ви думаєте, чи зможуть лікарні робити запити в систему на всі фонди, від яких вони отримують допомогу, вказуючи в запиті точну кількість медикаментів, яку вони повинні отримати напряму від нас, рахуючи кожну пачку парацетамолу? Як ви думаєте, що станеться з індивідуальними місіями волонтерів, які просто щось збирають за кордоном і везуть це людям, які потребують допомоги в Україні?
І як ви думаєте, чи залишиться бажання у цих волонтерів потім так само допомагати, після проходження бюракротичного аду? Я думаю, що ні, але я не розумію чому всі фонди мовчать про це, чому ми дозволяємо владі вбити допомогу України з-за кордону?
Через що і навіщо? Чи українці настільки зібрані, що можуть самостійно забезпечити потреби у необхідних речах для всіх під час війни, це може зробити держава?
Так само я не думаю що люди перестануть барижити гуманітаркою, всі давно мають свої канали і контакти на кордоні? Тож боротьба з корупцією — дуже сумнівний для мене аргумент тут.
Ми абсолютно відкриті у своїй звітності перед донорами і спонсорами, але як я буду вибивати звіт у військового, який зараз на нулі, а ми передали йому умовно 3 турнікети за заявкою? Мені совість не дозволить, вибачте.
Але, якщо я цей звіт не отримаю і не внесу в систему контролю, то протягом наступних 6 місяців ми не зможемо допомагати більше цьому підрозділу. Чи зможе медсестра, яка опікується багатьма під час блекаутів надати нам необхідну кількість звітності?
Чи зможе лікарня надати звітність за кожну пачку того самого парацетамолу? У мене немає відповіді на ці питання, але у мене є до вас прохання: БУДЬ ЛАСКА, НЕ МОВЧІТЬ!
Мені важко протистояти системі не будучи в системі. Я фізично не можу виходити на мітинги в Києві та бойкотувати це нововведення, я не можу бити кабінети чиновників, не можу сидіти їм на шиї, але я можу говорити, ні КРИЧАТИ про це.
P.S. Ми подали заявку на тестування системи 3 тижні тому, нам ніхто так і не відповів. І от я починаю чути від фондів в Україні, що всім, хто подали цю заявку — відмовили.
Від себе особисто додам лише наступне «коротко»: як нам пропонують «працювати» надалі. Нагадаю, що всі ми «працюємо» безкоштовно, тож прочитайте цей текст і просто уявіть який це неможливий пиздець!
Отже, як буде ввозитися ГУМАНІТАРНА допомога після 1 грудня 2023 року (постанова КМУ №953 від 05.09.2023 р.):