А Шмигаль не розуміє, що каже про «98% локалізації БПЛА».
З подивом читаю вже кілька днів повідомлення про нову українську диво-зброю «Паляниця». Адже ніяких ракето-дронів не існує, ніколи не існувало і ніколи не існуватиме.
Нагадаю, що перший бойовий «літак-снаряд», як тоді казали, або «літаюча бомба» (як тоді класифікували), або на новий український манер «ракета-дрон» німці застосовували проти Британії (і не тільки) в роки Другої світової війни.
Німецька «паляниця» Фау-1 (Fi-103, «Фізелер-103») мала реактивний двигун, автопілот, стартувала з катапульти, летіла на дальність 280 км (пізніше її було збільшено до 500 км) і несла бойову частину вагою від 500 кг до 1 тонни.
З 1944 року по 1945 німці виготовили 25000 таких «ракето-дронів». Запускали їх дуже інтенсивно - до 100 штук на добу (порівняйте з нашими запусками дронів по болотах - нам ще далеко до таких темпів).
10,5 тис. літаючих бомб було запущено по Британії - тільки в Лондоні загинуло понад 6 тис. осіб, майже 18 тис. було поранено; було зруйновано 23 тис. будівель і понад 100 тис. - пошкоджено. Смолетами-снарядами обстрілювали також Льєж (3 141 пуск), Антверпен (2 183 пуски), Брюссель (151 пуск), Париж.
До речі, коштувала німецька «ракета-дрон» недорого - близько 3,5 тис. рейхсмарок. За курсом 1941 року до долара - 8,8 тис. доларів. На сьогоднішні гроші - приблизно 160 тис. доларів. Адекватна ціна для крилатої ракети.
Так-так - наша диво-зброя-ракета-дрон - це не що інше, як крилата ракета. Німецька Фау-1 була першою у світі серійною крилатою ракетою, як би її не називали тоді. Взагалі, дуже тонка грань між літаками-дронами і крилатими ракетами - постав на літак реактивний двигун, і ось тобі вже крилата ракета, або «ракета-дрон», за нашою новою українською класифікацією.
Які переваги у крилатих ракет порівняно з безпілотними літаками-камікадзе типу «шахед»?
- Висока швидкість: ракета швидше може досягти цілі, і супротивник може не встигнути вжити якихось заходів протидії, або виведення з-під удару. Крилата ракета потенційно може нести більш потужну бойову частину. Крилату ракету складніше збити, і ловці за шахедами з кулеметами тут малоефективні.
Водночас крилата ракета непогано збивається зенітними ракетами з тепловою головкою наведення - бо мають більш виражений тепловий слід. До недоліків можна віднести також складність конструкції та вищу вартість.
До речі, скільки може коштувати «Паляниця»?
Якщо не враховувати кошти, витрачені на розробку та випробування, то вартість виробу складається з вартості електроніки - від 3 тис. доларів у бюджетному варіанті до 50 тис. доларів з CRPA антеною, резервуванням, супутниковим модемом, та модулем оптичної навігації. Планер - фюзеляж, крила, оперення - обійдеться в 3-10 тис. доларів, залежно від конструкції і застосовуваних технологій. Найдорожча деталь - турбореактивний двигун; судячи з відео, використовується двигун із тягою близько 100 кг - такий мотор можна купити на Аліекспресі за 50-70 тис. доларів. Ну, накинемо ще тисяч двадцять на вартість робіт, оренду приміщень, компенсацію вартості розробки, і приплюсуємо законні 25% прибутковості, встановлені державою.
У підсумку отримаємо ті ж 160 тис. доларів, скільки коштувала німецька «ракета-дрон» Фау-1. Це, звісно, менше 1 мільйона доларів.
Сьогодні прем'єр-міністр Шмигаль заявив, що українські підприємства не тільки в десятки разів наростили випуск дронів, і що мільйон дронів таки цього року зроблять (проте треба більше), але він також сказав, що на деяких підприємствах, що виробляють дрони, рівень локалізації сягає 98%. Що практично всі комплектуючі робляться в Україні, і мало що імпортується.
Денисе Анатолійовичу, це неправда.
На жаль, у нас мало що виробляється в країні - немає ні акумуляторних батарей, ні моторів, ні автопілотів, ні gps приймачів українського виробництва. Не кажучи вже про оптику, акселерометри, гіроскопи та інші високотехнологічні компоненти.
Для виробництва потрібні мільярди гривень на рік на створення промисловості. А головне - потрібне усвідомлення проблеми й ухвалення правильних управлінських рішень.