Військовий журналіст, підполковник Володимир Лазарєв розповів про небезпечну роботу кореспондента в зоні активних бойових дій під час презентації книги «Вклонімося доземно українському солдату» у Полтаві.
Лазарєв розповідає, що не залишився осторонь війни, бо обидва його сини – військові.
– Потрапивши в зону так званої АТО, насправді, війни, повністю змінив своє ставлення до того, що відбувається. Журналістська праця є невід’ємною частиною цієї війни. Роль кореспондента полягає в інформаційній боротьбі. Він стріляє не кулями, а словом. Усюди де ми були, завжди присутні кореспонденти. Ніхто не повинен залишатися поза увагою. Ризикуючи життям, ці люди несуть правду в міста та селища поблизу окупованих територій.
Потреба в пресі та книжковій продукції на Донбасі зараз гостра, як ніколи, наголошує військовий.
– Особисто став свідком, як в одному із населених пунктів скуплялися люди з сірої зони. Щоб приїхати, вони на підконтрольну Україні територію, вони найняли автобус. Коли вже всі повернулися й автобус рушав, з нього вискочила дівчинка-підліток. Попросила водія почекати, бо забула взяти газет. Підбігла до найближчого прилавку й скупила купу російськомовних видань, проте, з проукраїнською позицією.
Неабияку роль у розповсюдженні українського слова відіграють волонтери, переконаний журналіст. Окрім речей першої необхідності, люди просять привозити періодику й завжди питають за неї, коли приїжджаємо черговою ходкою.
Після цього зрозумів, що робота журналіста не залишається поза увагою, особливо у такий складний час, каже Лазарєв.
Учора військовий також презентував фотовиставку, присвячену війні та книгу колективу авторів під назвою «Журналісти стріляють не кулями». Заходи були присвячені до Дня Збройних Сил України.
–Живемо в час, коли кулі та гармати вирішують далеко не все. Сьогодні основною зброєю є інформація, – додає він.
Кореспондент не прогнозує строків закінчення війни. Зазначає тільки, що перемога буде незабаром і за українською армією.
– Я великий оптиміст і вірю, що цей збройний конфлікт закінчиться нашою перемогою і в найближчий час. Сьогодні бачимо, що війна стала позиційною, а це перша ознака припинення її. Не хочу нікого агітувати, але приємно бачити, коли молоді хлопці стають військовими і люблять свою професію. Хтось може зробить набагато більше тут в мирних умовах, але коли людина пишається тим, що вона захищає Батьківщину, мало хто може на неї зазіхнути, – підсумовує Лазарєв.