Created with Sketch.

Звернення до Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного

01.05.2023, 14:30

Звертаємося до Вас, пане генерале, допомогти повернути досвідченого вояка на фронт.

Шановний пане Головнокомандувачу!

Ми, громадяни України, вимушені звернутися до Вас, бо прагнемо захистити честь нашого друга, побратима, добровольця Андрія Луб’яного- “Чорного”, військовослужбовця 92-ї ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка.

Андрій Луб’яний – правнук повстанця Чорного лісу і Холодного Яру, який боровся проти російських окупантів на початку 1920-х під проводом отамана Мефодія Голика-“Залізняка”. Це відіграло важливу роль у його становленні як патріота України, її захисника. Він і взяв собі псевдо “Чорний”, бо його прадід – повстанець Чорного лісу.

З юних літ Андрій захищав Батьківщину – у численних фізичних протистояннях із сепаратистами, колаборантами, русифікаторами, яких у Харкові аж кишіло. Він діяв у лавах організації “Патріот України”, яка згодом переросла в батальйон (а потім полк) “Азов”.

Андрій Луб’яний – давній член ВО “Свобода”, її співтворець на Харківщині. Активний учасник Революції гідності. Неодноразово брав участь у фізичному протистоянні з ворогами України.

Андрій не тільки хоробрий козак, а ще й дослідник Визвольного руху. Він автор багатьох публікацій про діячів Визвольного руху.

З квітня 2014 р. він – доброволець у добровольчому підрозділі “Київ-2”. Потім служив у 92-й ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка, 10-й Окремій гірсько-штурмовій бригаді, 72-й ОМБр імені Чорних запорожців.

Мріяв здобути військову освіту. Вважав, що офіцером має бути той, хто володіє практичним досвідом фронтовика. Вступив до Військового інституту танкових військ НТУ “ХПІ”. Проте через загрозу початку повномасштабної війни забрав документи і підписав контракт із ЗСУ. Повернувся на службу до 92-ї ОМБр.

Андрій Луб’яний – козак Історичного клубу “Холодний Яр”. За свою принципову антирадянську та антиросійську позицію і військову звитягу росіяни занесли його ім’я до багатьох своїх баз – як людини, яку треба ліквідувати.

Андрій був важливою ціллю й для харківських колаборантів, зокрема з оточення зрадника Іллі Киви.

Вороги України поширювали особисті дані Андрія Луб’яного-“Чорного”. Він не раз отримував погрози від ворогів Української держави. Незважаючи на це, Андрій продовжував захищати Україну і висвітлювати маловідомі історичні факти боротьби українського народу проти росії.

Під час повномасштабного вторгнення брав найактивнішу участь в обороні Харкова, у контрнаступі та звільненні Харківщини від російських окупантів. Не раз на чолі диверсійної групи здійснював бойові виходи в Луганську область.

Підлеглі поважали Андрія як командира, який був з ними в першій лінії, який дбав про них. Андрій детально розробляв операції, тож його група втрат не зазнавала, а завдання виконувала. Мав безліч контузій, точну кількість назвати неможливо, тож почалися певні проблеми психологічного характеру.

Діагноз: посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). У військовому шпиталі міста Харкова в Андрія попередньо діагностували розлад пристосувальних реакцій з рекомендацією стаціонарного лікування у психіатричному відділенні.

Комбат був проінформований про необхідність лікування Андрія, проте не відправив його на ВЛК, натомість телефоном звернувся до батьків бійця з проханням приїхати і забрати сина додому та лікувати далі у приватних закладах.

На думку батьків, це була спроба “підставити” Андрія, спровокувати покинути частину без офіційного дозволу.

Востаннє Андрій перебував у своїй частині на початку січня 2023 року, тоді командування знову звернулося до батьків із проханням приїхати забрати Андрія, адже через поганий стан здоров’я він був непридатний для виконання бойових завдань і служби загалом.

Коли батьки забрали його в Харків для лікування, командування подано в розшук, не проінформувавши про це ні Андрія, ні його батьків.

Проти нього порушено кримінальну справу в ДБР за ч. 5 ст. 407 (самовільне залишення частини), що карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

27 лютого Андрія затримано. 2 березня 2023 р. Ленінський суд (яка іронія долі!) м. Харкова обрав Андрієві запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб.

26 квітня термін тримання під вартою Андрієві Луб’яному продовжено ще на 60 діб.

Захист звертався до комбрига 92ОМБр Павла Федосенка з клопотанням взяти на поруки Андрія Луб’яного, аби він продовжив службу на фронті, замість покарання у вигляді позбавлення волі.

Проте комбриг відмовив. Причини невідомі, адже “Чорний” готовий піти на поступки, примиритися, не зважаючи на всі попередні обставини, бо прагне захищати країну.

Одне з припущень відмови – відсутність комунікації командування з бійцями, ігнорування морально-психологічних проблем бійців, відсутність психологічної підтримки та абсолютне позбавлення прав у першу чергу на ротації, лікування або переведення в інші бойові бригади.

25 квітня Історичний клуб “Холодний Яр” звернувся й до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотання ГО взяти на поруки Андрія Луб’яного-“Чорного”. У клопотанні зазначено: “Звертаємося до Вас із проханням полегшити долю нашого товариша, борця за волю України – у кримінальному провадженні від 27.02.2023… проти Луб’яного Андрія Андрійовича, 2.08.1987 року народження. Просимо шановний суд віддати Андрія Андрійовича Луб’яного-«Чорного» на поруки президента Історичного клубу “Холодний Яр” Романа Миколайовича Коваля. Це дасть можливість Андрієві завершити лікування і повернутися до служби в українському війську.

Прохання взяти Андрія Луб’яного на поруки підтримали державні, громадські, політичні діячі, визначні науковці й діячі культури. Це засвідчує високий авторитет Андрія Луб’яного-“Чорного” в нашому суспільстві, в нашій державі, суверенітет якої Андрій захищав зі зброєю в руках з квітня 2014 року. Дев’ять років на передовій – достатній термін, щоб суд виявив гуманність до нашого захисника”.

За 4 дні звернення президента Історичного клубу “Холодний Яр” Романа Коваля підтримало майже 200 осіб, серед них:

Народні депутати України:

Народні депутати України попередніх скликань:

Підтримали Андрія видатні науковці – доктори історичних наук:

Готові поручитися за Андрія українські генії:

Товариське слово підтримки Андрієві Луб’яному сказали авторитетні українські вчені:

Прагнуть полегшити долю Андрія Луб’яного видатні письменники:

Бажають повернення Андрія на службу до українського війська культові українські музиканти:

Готові стати на захист воїна, який від 2014 р. захищає Україну на передовій, журналісти:

Хочуть повернути Андрія на свободу члени Історичного клубу “Холодний Яр”:

Підтримують прохання Романа Коваля взяти на поруки Андрія Луб’яного члени Історичного клубу “Холодний Яр”:

Вимагають справедливості для свого побратима ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ:

А також святі отці:

Роман Коваль, Анастасія Ширченко та Ігор Іваньков зібрали ці підписи лише за чотири дні.

Насправді людей, які прагнуть звільнення Андрія Луб’яного, значно більше!

Звертаємося до Вас, пане генерале, допомогти повернути досвідченого вояка на фронт.

Якщо держава ув’язнюватиме козаків-добровольців, які все свідоме життя присвятили захисту України, ми програємо як нація.

Навіть у безоглядного ворога існує амністія для всіх, хто готовий іти воювати.

Чому ж в Україні, яка бореться проти світового зла, й досі трапляються випадки свавілля, зневаги до козаків?

Ми зобов’язані шанувати кожного, хто добровільно став на захист. Військові ламаються, ПТСР руйнує багатьох – через відсутність фахового лікування, реабілітації, а найголовніше – через несправедливість у суспільстві, а часом і у військових частинах.

Андрій Чорний не виняток: він на передовій з 2014-го…

Пане генерале, ми віримо у Вашу справедливість.

Нагадуємо, що наступне засідання у справі 1 червня 2023 року.

Свободу захисникові України Андрію Луб’яному-“Чорному”!

Сподіваємось, вельмишановний Головнокомандувачу, що Ви врахуєте думку Історичного клубу “Холодний Яр”, яке вже понад чверть століття все робить для того, щоб підняти бойовий дух української нації та вшанувати борців за волю України різних епох.

Слава борцям за волю України!

З повагою, Роман КОВАЛЬ, президент Історичного клубу “Холодний Яр”, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України, академік Національної академії наук вищої освіти України

Читайте також
Як Русь на Візантію морем ходила
Історія
Чому заборонено служити тим, кому за 60?
Опінії
Штабісти ігнорують мінливу дійсність на передовій — піхотинець ЗСУ
Війна
Тепер рулить нова генерація. Офіцерів змінили Ахвіцери.
Опінії
Війна змінюється, і нам треба змінюватися слідом за нею
Опінії
Шантаж голодною армією
Війна