•  

Повертаючи Україні ім’я Кричевських

0
Повертаючи Україні ім’я Кричевських

Творчість цієї славетної родини складає одну з кращих сторінок українського мистецтва з кінця ХІХ століття й донині. Ім’я Кричевських відоме в Україні й за її межами, адже не лише Василь Григорович Кричевський (1872–1952) – архітектор, маляр, графік, художник декоративно-ужиткового мистецтва, художник театру та кіно, мистецтвознавець, творець Малого герба України, засновник українського архітектурного стилю модерн – прислужився розвитку українського мистецтва, його нащадки теж продовжили справу мистецького творення, однак більшу частину життя змушені були робити це за кордоном.

Після смерті Василя Кричевського в далекій Венесуелі його донька – художник, скульптор, ткаля, вишивальниця, та сини – відомі мистці акварельного живопису – не наважилися повернутися до України: родинні корені сина Василя (1901–1978) й доньки Галини (1918–2006) проросли вже в Каліфорнії (США), сина Миколу (1898–1961) доля закинула до Парижа. Проте зв’язків з Батьківщиною й близькими, що залишилися в Україні, вони не обірвали. Нове покоління Кричевських теж зберегло теплі почуття до рідної землі. Серед таких – художниця Катерина Кричевська-Росандіч, донька Василя Васильовича, онука Василя Григоровича Кричевських.

Зі спогадами про Україну 1943 року мисткиня разом із батьками вимушено емігрувала до Чехословаччини й Німеччини, а 1949 року оселилася в США. Нині 88-річна представниця видатного роду разом із сім’єю мешкає в містечку Маунтен-В’ю, штат Каліфорнія.

Своє життя Катерина Василівна, як і батьки, рідні та славетний дід, присвятила живопису. Її творчість широко знана за кордоном, відома вона й в Україні. Катерина Кричевська-Росандіч брала участь у багатьох виставках США й Канади, а останнім часом – на Батьківщині. Роботи американської художниці українського походження представлено в музейних зібраннях і приватних колекціях по всьому світу. На рідній землі її творчість пошанована званням «Почесний професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури» (2002) та «Заслужений діяч мистецтв України» (2009).

Хоча Катерина Василівна вже чимало років живе в США, але серцем вона залишається з Україною. Аби повернути творчу спадщину її родини на Батьківщину, упродовж останніх років мисткиня творчо співпрацює з кількома музеями України, що бережуть сторінки історії родини Кричевських. Дружні відносини з художницею та її родиною склалися і в Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. 2012 року в приміщенні Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1916), спроектованого патріархом родини, засновано Музей мистецької родини Кричевських – один з підрозділів Музею-заповідника. Сюди Катерина Кричевська-Росандіч нещодавно адресувала значну колекцію світлин з особистого архіву, що знайомлять із каліфорнійською родовідною гілкою Кричевських, а також презентують картини художниці 1944–2002 років. В основі їх сюжетів – пейзажі Баварії, Венеції, Каліфорнії, Нью-Йорка, Парижа. За тематикою все ж переважають чудові образи різних етнографічних районів України, створені з пам’яті чи за добре знаними ілюстративними матеріалами, роботами батьків. До таких, наприклад, належать твори «Українська зима» (1994), «Зима в Карпатах» (1988),

(1994) та інші. У роботі Катерина Кричевська-Росандіч віддає перевагу акварелі, поєднуючи її з графікою, гуаші, олії. Картини мисткині вирізняє вміння натуралістично передавати у фарбах свої асоціації від побаченого на морській гладіні, на вулиці міста чи в стародавній споруді. Кожна її робота – колоритна, гармонійно закомпонована виразними образами й зображує закінчену історію, яка виходить за рамки етюдності. В усіх роботах майстриня залишається вірна традиціям станкового живопису. Її твори викликають подив, щемливі почуття від справжнього мистецтва, змушують мріяти, переживати й підноситися духом, захоплюючись світлою любов’ю мисткині до Батьківщини.

Унікальні світлини, що презентують творчість Катерини Кричевської-Росандіч, стали цінним надбанням експозиції Музею мистецької родини Кричевських, представивши сучасності ще одну знакову постать видатного роду українських мистецтвотворців американської діаспори.

Зліва направо:Василь Васильович Кричевський, його дружина Олена Євгенівна Кричевська й брат Микола Васильович Кричевський, що приїхав з Парижа відвідати брата. Каліфорнія, США. 1956.

Зліва направо: Катерина Кричевська, її мати – дружина Василя Васильовича Кричевського Олена Кричевська, та їхні знайомі в таборі біженців, що знаходився під опікою американської армії. Мангейм, Німеччина. Травень 1945.

Катерина Кричевська-Росандіч перед власним будинком у День Незалежності. Маунтен-В’ю, Каліфорнія, США. 04.07.2010.

Катерина Кричевська-Росандіч. Київ.1942

Катерина Кричевська-Росандіч. Дівчина.Акварель, туш. 1944.

Катерина Кричевська-Росандіч. Площа де ла Конкорд, Париж.Акварель. 1959.

Катерина Кричевська-Росандіч. Венеція.Акварель, туш. 1959.

Катерина Кричевська-Росандіч. Тихий океан, Каліфорнія.Акварель. 1969.

Катерина Кричевська-Росандіч. Гуцульський Великдень.Акварель. 1974.

Катерина Кричевська-Росандіч. Зима в Карпатах.Гуаш. 1988.

Катерина Кричевська-Росандіч. Київ.Гуаш. 1994.

Катерина Кричевська-Росандіч. Український краєвид.Гуаш. 1994.

Катерина Кричевська-Росандіч. Листівка «Полтавський краєзнавчий музей».1994.

Жанна Різниченко,

інформаційна служба

Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному