•  

"Відкриття" Криму: виставка кримської археології в Німеччині

0
"Відкриття" Криму: виставка кримської археології в Німеччині

Виставка "Крим. Золотий острів у Чорному морі. Греки - скіфи - готи" у Рейнському земельному музеї Бонна півроку знайомитиме німецьких відвідувачів із унікальними археологічними знахідками Криму та Північного Причорномор'я. Понад дві тисячі експонатів із шести українських музеїв уперше демонструюся за межами України.

Виставка, котра охоплює тисячоліття кримської історії - від V століття до н. е. до V століття н. е. - надзвичайно багатоманітна, а часом і неочікувана. Адже поряд зі скіфським золотом та римською бронзою на ній можна побачити й, наприклад, унікальні китайські лаковані скриньки, які, за свідченням фахівців, вразили археологів, адже знайти їх у Криму ті не сподівалися. Деякі із презентованих у Бонні експонатів ще зовсім "нові", адже виявлені під час нещодавніх археологічних розкопок на півострові, у тому числі спільних українсько-німецьких.

Куратор виставки професор Боннського університету Міхаель Шмаудер переконаний у сенсаційності та унікальності представлених у Бонні знахідок. В інтерв'ю журналістам він розповів про організацію виставки кримської археології, котрої у подібному масштабі ані Німеччина, ані Україна ще не бачили.

Пане професоре, як виникла ідея проведення цієї виставки?

Міхаель Шмаудер: Ідея виникла зі співпраці із пані Валентиною Мордвинцевою з Інституту археології Національної академії наук України, котра перебувала у Німеччині як стипендіатка Фонду Гумбольдта. Ми знову і знову говорили про те, що це настільки чудовий матеріал, котрий узагалі-то треба було би показувати. І якось ми запитали себе, чому ж не спробувати привезти ці знахідки до Німеччини.

У 2011 році я був у Криму. Ми об'їздили музеї, говорили із директорами та директорками - усі вони демонстрували згоду. Тоді ми вирішили, що коли уже ця ідея знаходить настільки хороший відгук у музеях, то ми спробуємо.


Чи легко було організувати таку масштабну виставку? Із якими проблемами Ви стикалися?

Скажімо так, це було не зовсім легко. Звісно, знову і знову виникали труднощі бюрократичного характеру, котрі необхідно було подолати. На деяких ділянках цей шлях був тернистий. Проте нам дуже пощастило, що посол (України у ФРН. - Ред.) Павло Клімкін узяв виставку під свій патронат. Він нам дуже допоміг у реалізації виставки, як і Німецьке посольство у Києві, котре підтримало наш проект. І, звісно, колежанки і колеги із музеїв, котрі все зробили для того, аби ця виставка стала реальністю.

Ще з радянських часів багато археологічних знахідок, котрі походять з України, перебувають у російських музеях. Чи не хотіли Ви залучити експонати для цієї виставки ще й звідти? Можливо, "для повної картини" Вам якихось експонатів бракувало?

Ні, ми свідомо цього не робили. Адже існує так багато чудових нових знахідок саме у Криму, зокрема речі, котрі іще взагалі мало хто бачив. У нас і поготів, але і в Україні їх можна було побачити лише у Криму. Саме через це нам узагалі було непотрібно звертатися, наприклад, до "Ермітажу". Ми цілком свідомо хотіли презентувати тут і нові знахідки, котрі до цих пір були переважно невідомі.

Як видається, у Західній Європі про Крим, Одесу або Севастополь часом знають більше, ніж про Україну загалом. У Німеччині також?

Так, абсолютно.

Як Ви вважаєте, чи може ця виставка про Крим привідкрити дверцята до відкриття усієї України?

Так, звичайно. У цьому полягає наше велике бажання, аби у відвідувачів, котрі сюди приходять, з'явився інтерес до цього регіону. Справді, для багатьох західних та центральних європейців це terra incognita. Люди не усвідомлюють, що до Києва можна дістатися швидше, ніж до Мадрида, і наскільки близько взагалі-то знаходиться Україна. Для багатьох Україна лежить десь за Уралом. Це, звісно, пояснюється політичною історією XX століття. Цей простір повністю зник із поля зору. Нашим завданням є змінити дану ситуацію, у тому числі за допомогою цієї виставки. Дати зрозуміти, що це надзвичайно цікавий і важливий регіон Європи.

Крим - це провідний регіон Європи і неймовірна точка перетину Азії та Європи, котра відігравала в історії дуже важливу об'єднуючу роль між цими двома просторами. Саме це ми хочемо показати. І, звичайно, пропонуємо стимул поїхати до Криму - це просто варто зробити.

Чи може, на Вашу думку, ця виставка сприяти туристичній привабливості Криму в Німеччині?

Ми справді налагодили контакт із туристичним бюро, котре з нагоди цієї виставки планує на наступний рік ознайомчу поїздку до Криму - для всіх, хто зацікавиться.

Чому виставка називається "Крим - золотий острів у Чорному морі", адже Крим - це півострів? Ідеться про алюзію на роман "Острів Крим" Василя Аксьонова чи про щось інше?

Це мистецька свобода, котру ми собі дозволили. (Сміється.) Слово "півострів" у назві виставки зробило би її надто громіздкою. "Півострів" (німецькою Halbinsel. - Ред.) - це просто не дуже гарний термін. Тож ми вирішили, що зробимо з нього острів, проте завжди вказуватимемо на те, що насправді це півострів, поєднаний перешийком із континентом.

Виставка супроводжуватиметься широкою програмою, у межах котрої відбудуться не лише екскурсії, дегустації вин,концерти, зокрема і Мар'яни Садовської, та літературні читання, а й майстер-класи для дітей. Чим малюки на них займатимуться?

Програми для дітей під час канікул з'явилися у Рейнському земельному музеї Бонна ще на початку 1970-х років. Тут відбуваються дуже особливі майстер-класи, часто пов'язані з археологією. У супроводжувальній програмі до виставки про Крим присутні майстер-класи, під час яких створюватимуться певні речі за зразками експонатів. Зокрема, є ідея робити й розмальовувати скриньки за зразком китайських лакованих скриньок або вирізати прикраси із золотої фольги.

Звісно, дітям також пояснюватимуть, про що йде мова на виставці. До неї ми підготувати дитячий зошит із загадками, тож малюки зможуть ходити виставковими залами і розшукувати літери, аби потім отримати відгадки. Адже діти - це майбутні відвідувачі музею. Тому їх треба вже у ранньому віці залучати до музеїв - за допомогою гри.