Україна декомунізує напругу. Що це означає для споживача?
З 1 липня 2025 року Україна переходить на європейські стандарти електроживлення. Замість старих добрих 220 вольт у розетках тепер буде номінальна (тобто середня) напруга 230 вольт.
З чим пов'язана ця новація і чи не зашкодить вона вітчизняній електропроводці та побутовим електроприладам – розбирався «Главком».
У спадок від радянського минулого Україні дісталися не лише назви населених пунктів та вулиць чи пам'ятники сумнівним персонажам, а й стандартна напруга для побутових та промислових електромереж. У першому випадку (однофазна мережа) – 220 вольт, у другому (трьохфазна мережа) – 380.
Слід зазначити, що зараз звичні для промисловості трифазні мережі досить часто експлуатуються і в житлових будинках. Особливо у нових, де використовуються електроплити. Але тепер у будь-якому разі радянський стандарт 220/380 вольт піде у минуле, і його замінить європейський стандарт 230/400 вольт.
«Очікується, що ці зміни позитивно вплинуть на якість електропостачання. Стабільна напруга зменшить ризики пошкодження побутової техніки, чутливої до коливань, а також зменшить потребу в додаткових засобах захисту, таких як стабілізатори. Крім того, це сприятиме підвищенню енергоефективності: електроприлади зможуть працювати в оптимальному режимі, без перевантажень та втрат потужності», – йдеться в офіційному повідомленні Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Сучасним електроприладам підвищення середньої напруги лише на 10 вольт зашкодити не зможе.
«За всіма чинними стандартами в напрузі допускається розкид плюс-мінус 10% від номінального значення. У випадку з 220 вольт – це від 198 до 242. У разі запровадження нового стандарту розкид становитиме від 207 до 253 вольт. Наприклад, звичайна зарядка для мобільного телефону розрахована на напругу від 100 до 240 вольт. Тобто зарядні пристрої чудово працюють як у стандартах 220 і 230 вольт, так і в американському стандарті 110 вольт.
Аналогічна ситуація і в усіх сучасних електроприладів. Постраждати можуть хіба що старі холодильники на зразок «Дніпро» 60-х років минулого століття або пральні машини такого ж віку. Вони працюватимуть, але ризик згоріти – вищий. З іншого боку, – давно ви бачили таку побутову техніку?», – каже проєкт-менеджер ІТ-компанії AltexSoft, колишній інженер-електрик із десятирічним стажем Євген Овдіюк.
Побоюватися, що через перехід на новий стандарт напруги, наприклад, збільшиться ризик коротких замикань – не варто.
«У нашій ситуації, зі зрозумілими через війну проблемами в енергопостачанні, у вас протягом дня в розетці може бути і 190, і 250 вольт. І такі стрибки можуть відбуватися по кілька разів на добу. Електроприлади при цьому працюють, як і працювали», – запевняє «Главком» електрик Євген Чуріков.
До речі, як зазначають у Нацкомісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за нового стандарту «вилка» плюс-мінус 10% від середньої величини буде дотримуватися суворіше, ніж зараз. Для дотримання допустимого відхилення напруги від 207 до 253 вольт на трансформаторних станціях встановлюватимуться спеціальні стабілізуючі пристрої західного зразка. Вони сучасні, а сильних стрибків напруги не очікується: все повинно бути в рамках стандарту. Середня вартість стабілізатора напруги 230 вольт для підстанції – 60 тис. грн.
«Ми переходимо на євростандарти в галузі електроспоживання, об'єднуємо енергоринки із Європою. І, природно, щоб купувати електроенергію в ЄС (в умовах війни, коли ворог наполегливо намагається зруйнувати нашу енергетичну інфраструктуру, для України це вкрай актуально), потрібні єдині стандарти. І їх, сподіваюся, неухильно дотримуватимуться», – пояснює логіку переходу на новий стандарт перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.
«Пік споживання електроенергії – 18-21 вечора. А у нас різниця в часі з Європою – одна-дві години. У нас пік – ми у них купуємо, у них пік – навпаки, – пояснює Євген Чуріков. – Таким чином відбувається оптимізація у сфері використання електроенергії».
Інна Михайлівська, «Главком»