Це другий програмний документ конституційного характеру Української Народної Республіки. Перший написано весною того ж року.
26 грудня 1918 року опублікована Декларація Директорії Української Народної Республіки. В цьому документі було викладено основи соціально-економічної політики та державного устрою УНР. Через це Декларацію деякі фахівці вважають тимчасовою конституцією Української Народної Республіки.
24 грудня 1918 року на об'єднаному засіданні Директорії, міністерств, керуючих міністерствами та комісарів міністерств було ухвалено Декларацію та сформовано коаліційний уряд — Раду Народних Міністрів, який очолив Володимир Чехівський.
Через два дні, 26 грудня 1918 року, Декларація Директорії Української Народної Республіки була оприлюднена у київській пресі, та за декілька днів її розповсюдили по всій Україні.
У зовнішній політиці Директорія дотримувалася цілковитого нейтралітету і бажання мирного співжиття з усіма народами та державами.
У преамбулі Декларації офіційно проголошувалося про ліквідацію гетьманського режиму та відміну всіх його законів та постанов, відновлення Української Народної Республіки. Влада в Україні могла належати лише класам працюючим — робітництву, селянству та трудовій інтелігенції.
Документ підписали В.Винниченко — Голова Директорії УНР, а також члени Директорії: С. Петлюра, Ф. Швець, П.Андрієвський, А. Макаренко.
Проте, втілити у життя задекларовані принципи так і не вдалося. Поступово більша територія України була захоплена більшовиками, Директорія фактично розпалась, УНР припинила своє існування як держава на території України.