Created with Sketch.

83 роки тому у Києві більшовики розстріляли отця Андрія Бандеру – батька Провідника ОУН

11 липня, 09:20
Фото: Арміяінформ

Це був чоловік беззастережно відданий обов'язку служіння власному народу.

10 липня 1941 року – у Києві розстріляний Андрій Бандера, священник УГКЦ (1906), батько провідника ОУН Степана Бандери.

Отець Андрій не був звичайним священником, він відомий також і тим, що провадив активну громадську та просвітню працю.

Він закінчив Стрийську гімназію та богословський факультет Львівського університету.

З 1910 р. – член Наукового товариства Тараса Шевченка. В хату Бандери часто з’їжджалися гості, зокрема вуйки Степана Бандери: Павло Глодзінський — який фінансував ОУН, був одним із засновників «Маслосоюзу» та «Сільського Господаря» (українські господарські установи); Ярослав Весоловський — посол до Віденського парламенту; скульптор Михайло Гаврилко та інші.

Згодом отця Бандеру називали «революціонером у рясі». 

З проголошенням Західноукраїнської Народної Республіки Андрія Бандеру обрали депутатом парламенту ЗУНР. У 1919 р. делегат Української Національної Ради ЗУНР у Станіславі від Калуського повіту голосував за Акт злуки.

Так, від початку листопада 1918 один з організаторів української влади у Калуському повіті, делегат Української Національної Ради ЗУНР у Станіславі (1919), капелан УГА (1919-1920 років).

Андрій Бандера учасник боїв на Правобережній Україні проти більшовицьких та денікінських окупантів.

До слова, з початку україно-польської війни добровільно вступив в Українську Галицьку Армію.

Коли в УГА закінчились боєприпаси і армія перейшла за Збруч, отець Бандера відійшов зі своїм військом.

Попри епідемію тифу, він залишався сповідати хворих і сам ледве пережив небезпечну хворобу.

Після війни у різні роки був парохом в селі Старий Угринів, нині Калуського р-ну, с. Воля Задеревацька, нині Стрийського р-ну, с. Тростянець, нині Долинського р-ну.

На всіх парафіях селяни згадували отця як винятково чуйного та жертовного священника.

У будь-яку пору року, навіть негоду й завірюху, на перший поклик поспішав до потребуючих, долаючи пішки чимало кілометрів, матеріально допомагав нужденним, часом всупереч інтересам власної великої родини...

У перший рік перебування в Угринові він одружився з донькою отця Глодзінського — Мирославою.

Але у1922 році в житті Андрія Бандери сталася особиста трагедія — померла його дружина і священник самотужки виховував семеро дітей (наймолодшому Богдану було 2 роки, Оксані ще не виповнилось 4-ох років.

40-річний удівець залишився сам з дітьми...

Навіть Римський папа зглянувся і зробив виключення — дав  дозвіл священнику УКГЦ на другий шлюб, але той вирішив по-іншому. Промовивши відомі слова: «що людЯм, те і нам!».

 І він зумів дати дітям пристойне виховання й освіту, були членами «Просвіти», «Лугу», «Пласту», а згодом стали діячами націоналістичного підпілля. А син Степан, як відомо, став легендарним Провідником ОУН.

При цьому отець Андрій не закрився у власній родині і не послабив духовної та просвітницької праці серед селян.

Тож в кінці 1928 заарештований польською поліцією разом із сином Степаном тільки за те, що відслужив панахиду на могилах УСС в присутності 300 парафіян. Вдруге заарештований зі Степаном 1930 за підготовку зустрічі Митрополита А. Шептицького.

У 1940 підпільники ОУН на прохання Степана Бандери декілька разів переконували о. Андрія з родиною переправити до Мюнхена, проте священник свідомо відхиляв усі пропозиції, мотивуючи: Що буде моїй громаді, то буде зі мною.

Він заявляв: не маю релігійного, духовного права і не маю права як патріот український лишати громаду... Розлучити мене з ними можуть тільки наказ моєї церковної влади або насильство ворога, остаточно смерть!».

Він вчергове проявив себе як людина беззастережно віддана обов'язку служіння власному народу. 
 
І 22 травня, рівно за місяць до німецького нападу, у селі Тростянець у хаті священника чекісти знайшли «нелегала», члена ОУН, який переховувався від репресій радянської влади.

Це стало причиною арешту отця. П’ять днів в’язні Станіславської тюрми були свідками катувань немолодого священника…

Після арешту більшовиками, на допитах заявляв, що не є членом ОУН з релігійних мотивів, але додавав, що є симпатиком українських націоналістів.

А на суді, коли запитали про дітей відповів: «Я своїм дітям дав належне виховання, прививаючи їм любов до України. «Світогляди моїх синів і доньок однакові».

Коли ж о. Андрія більшовики запитали чи просить помилування відповів відмовою.

Похований ймовірно у Биківні.

У боротьбі за волю України також найвищу жертву склала уся родина Бандер:
– Марта-Марія – померла 1982 на більшовицькій каторзі в Сибіру;
– Оксана та Володимира – багаторічні в’язні московських таборів;
– Богдан – загинув як учасник похідної групи ОУН на півдні України;
– Василь і Олександр – замордовані у німецькому концтаборі Аушвіц;

І врешті син отця Андрія – Провідник ОУН Степан Бандера – убитий агентом КҐБ в Мюнхені в 1959 році.

Читайте також
Навіки 27...
Війна
На милицях на війну
Війна
Парламентський десант у Полтаві вирішував долю імперських символів
Історія
Сьогодні День пам’яті полеглих захисників України.
Історія
27 серпня у Львові відкриють меморіальну дошку Ірині Фаріон
Політика
Формуймо свій національний наратив, позбуваймося чужинських міфів
Історія