Жодна угода, укладена з Москвою, завжди порушувалася самою Москвою. А Україна просто може і не витримати ні «Мінська-3», ані «Стамбула-2».
Рівно 9 років тому 12 лютого 2015 року у Мінську була підписано так званий «Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод» (Мінськ-2 в народі). Угода передбачала наступне:
- Негайне припинення вогню, відведення важкої техніки та зброї від лінії фронту. Це не заважало РФ продовжити Дебальцевську операцію і відгризти цей важливий логістичний вузол (який за всіма картами розмежування мав бути українським).
- Амністію бойовиків (тобто російським загарбникам, зрадникам і сепаратистам).
- Але найголовніше — пункт 11. Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначеними в примітці, до кінця 2015 року.
Конституційне закріплення примітки та спроба його втілення 31 серпня 2015 року — це цвях у труну української державності. Фактично, «дипломатичний Іловайський котел».
Пригадаймо, що саме мало бути закріплене у Конституції:
- Звільнення від покарання, переслідування і дискримінації осіб, пов'язаних з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей — фактична амністія та легалізація бойовиків та російських агентів.
- Право на мовне самовизначення; фактично жорстка денаціоналізація та русифікація, окупованих територій.
- Участь органів місцевого самоврядування у призначенні голів органів прокуратури та судів в окремих районах Донецької та Луганської областей.
- Легалізації колаборантів та окупантів у владі та силових структурах.
- Держава надає підтримку соціально-економічного розвитку окремим районам Донецької та Луганської областей;
- Оплата окупації коштом українських платників податків.
- Сприяння з боку центральних органів влади транскордонного співробітництва в окремих районах Донецької та Луганської областей з регіонами Російської Федерації.
- Фактична легалізація сепаратизму цих регіонів через прямі зв'язки з Москвою.
- Створення загонів народної міліції за рішенням місцевих рад із метою підтримання громадського порядку в окремих районах Донецької та Луганської областей + легалізація бойовиків-окупантів.
- Повноваження депутатів місцевих рад та посадових осіб, обраних на дострокових виборах, призначених Верховною Радою України цим законом, не можуть бути достроково припинені.
Що ж отримали на виході, у сухому залишку?
Власне, Москва легалізувала статус своїх колаборантів на окупованих територіях. Отримала час, щоби провести етнічні чистки (знищити будь-який опір), жорстку русифікацію і встановлення повного контролю над окупованими територіями та населенням.
7 років затирання будь-яких проявів української державності та перепрошивання населення. Передишка на фронті дозволила росії активніше втрутитися у Сирію, Лівію, посилити вплив на країни Африки та Південної Америки, підвищити свій геополітичний статус і прогнати війська до командирів бригад включно, через повноцінну конвенційну війну із використанням усіх сил і засобів, авіації, ракет, флоту у Сирії.
Знищивши будь-які сліди української державності, росія мобілізувала людський потенціал на окупованих територіях і потім його могилізувала в жорстких боях 2022-2024 років. Паралельно тривав розвал України зсередини — було сформовано потужний інформаційний кулак так званих каналів кума путіна Віктора Медведчука:
- проросійські сили повернулися у парламент;
- націоналістів звідти викинули;
- російський бізнес вільно почував себе на території країни;
- проходили безнаказано і за сприянням влади інформаційно-психологічні операції ворога (чого лиш вартий «Альфа-джаз» у Львові);
- відбувалося масове знищення складів зброї та боєприпасів;
- і масована атака з залученням інформаційних та силових ресурсів на учасників Революції гідності, патріотів, ветеранів АТО/ООС.
У міжнародному плані дали можливість реанімуватися васалу путіна Ляксандру Лукашенку, щоби згодом фактично інкорпорувати Білорусь. Тепер це не країна, а задній двір РФ.
Підготувавши цей ґрунт, путін розпочав свою горезвісну «СВО» із метою повністю знищити українську державність та ідентичність. Але наразі у нього все пішло не так, не за планом, бо українська нація дає гідну відсіч агресору.