Отака історія твориться під прикриттям пана Zеленського, якого нам і цілому світу сватають у великі герої й патріоти...
От лише діє вона зараз під прикриттям укрсучвлади в нашому правоохоронному органі ДБР.
Інформацію про один з аспектів цього оприлюднила журналістка «Current time» Ірина Ромалійська. Ідеться про знищення за прямим розпорядженням керівника органу Сухачова матеріалів НСРД (негласних слідчих розшукових дій). Вони пов'язані з кримінальними провадженнями стосовно державної зради януковича, а також справ медведчука. Тих, до яких старалися прив'язати Петра Порошенка.
Також ліквідували й ряд інших матеріалів стеження й прослушки Порошенка в ряді інших проваджень, де ДБР неприховано працювало в інтересах рашистської федерації.
Але почнемо з початку.
Про те, коли відбудеться вторгнення, з москви поінформували свою агентуру в Україні й порадили своєчасно виїхати за межі нашої держави або залягти на дно та знищити компрометуючі документи. Так за день до вторгнення виїхали багато представників опзж й інших прорашистських політиків і персонажів, наприклад, дружина медведчука Оксана Марченко. Практично в мить, коли ворожі ракети полетіли на наші міста, кум медведчука депутат слуги народу Холодов евакуював свого повнолітнього сина. Знали про час вторгнення й у ДБР. 24 лютого в 1.30 ночі (за 2,5 години до атаки з Києва почали втікати вищі чини ДБР, а заодно вивезли секретні документи, включно з НСРД, до Хмельницька. Доки Київ був під загрозою, весь склад ДБР, за винятком незначної групи, що пішла воювати в КОРД, перебував на заході країни.
Далі цитую І.Ромалійську
«Історія про те, як ДБР знищило таємні матеріали та матеріали НС(Р)Д у важливих для країни справах. Мені передали внутрішню доповідну записку із одного із правоохоронних органів України. У ній йшлося саме про це. Я перевірила факт цього у кількох джерелах. Підтвердила. Власне, що сталося? 24 лютого о 1:30 ночі (тобто за 2,5 години до вторгнення) із центрального Офісу ДБР у Києві вивозять таємні матеріали, серед яких секретні документи та матеріали НСРД. НСРД - це негласні слідчі розшукові дії, тобто всі ці прослуховування, таємні зйомки і т.д. Все це добро везуть на захід країни до Хмельницького. Ну, щоб зберегти, щоб ворогові не дісталися»,
25 лютого, за інформацією Ромалійської, «до Хмельницького приїжджають директор ДБР Олексій Сухачов, керівник Головного оперативного управління ДБР Ігор Гейда та керівник Головного слідчого управління ДБР Олександр Удовиченко. Старший групи режимно-секретного підрозділу Лавринович повідомляє, які таємні матеріали було знищено (раніше такий наказ дав Сухачовов усно) і просить дозволу на знищення.
Поки неясно, які документи були знищені ще в Києві за усним наказом Сухачова, а які вже в Хмельницьку з 25 до 26 лютого. Але відомі принаймні деякі напрямки й провадження, за якими відбувалася ліквідація матеріалів:
Ці документи, які є основою слідства в резонансних справах, були саме знищені, а не вивезені далі на Захід, куди ще в лютому втекли керівники й слідчі ДБР та звідки продовжували працювати на користь країни-агресорки (провадження проти Сергія Пашинського та Тетяни Чорновол, спроби встановити місце базування врятованих Стугн і подібне).
А тепер по суті. Справи проти януковича. Я їх знаю, бо був одним з небагатьох, хто погодився допомогти слідству в їх дослідженні й допитувався в багатьох, як свідок. Вони готувалися, як додаткові звинувачення януковича в державній зраді. Але, щоб не затягувати процес генпрокурор Юрій Луценко наказав виділити одну, найперспективнішу - заклик ввести війська в Україну, а інші доробляти й готувати до суду. Який же був правий Луценко! Ми це побачили на затягнутому процесі. Тих інших справ було не менше десятка. І в них, крім януковича, були багато наших діячів та їхніх московських покровителів. Там багато криміналу. Думаю, що НСРД справ проти януковича й поплічників міг наказати Сухачову знищити реваншист із влади януковича Татаров або його партнер Портнов. Припускаю, що в тих матеріалах, особливо про злочини проти учасників Революції обоє проходили в дуже багатьох епізодах.
Ситуація в країні була непевна, існувала не лише загроза окупації України, але й протилежного процесу. Якби Зеленський таки встиг утекти або не зумів приклеїтися до боротьби армії й народу проти агресії, влада могла помінятися на більш патріотичну й дієву. У них явно на такий варіант очікували. Навіть у березні слуги та обслуга ще щось блеяли про підготовку Порошенком захоплення влади. Це, звісно, був маразм, але ж ніхто й не казав, що та компанія виділялася великим розумом. І на такий випадок реваншистам і колаборантам у владі було важливо приховати підтвердження своїх власних злочинів. Тому поспішили знищити цінні для слідства й історії документи.
А щодо справ проти Порошенка, то ми вже опосередковано встановили ймовірність співпраці ДБР України із слєдкомом рф (у провадженні про проходження українських кораблів з Одеси до Маріуполя). А ще незлічимі неправові дії проти народного депутата України й лідера опозиції. Там дуже багато голів могли б полетіти за фальсифікації, брехню й схиляння слідчих до незаконних дій.
Для Сухачова, Татарова, Єрмака, Портнова це було особистою загрозою. Оскільки в той час не виключали, що ці матеріали у воєнному сум'ятті попадуть у чужі руки й випливуть, як колись чорна бухгалтерія януковича, Сухачов поспішив усе знищити.