«ОСТАТОЧНА ПРОПОЗИЦІЯ» ТРАМПА – СПІВУЧАСТЬ США В ОСТАТОЧНОМУ РІШЕННІ РОСІЇ ЩОДО УКРАЇНИ.
У звіті Axios про так звану «остаточну пропозицію» Дональда Трампа Україні чітко прописано одне: це не мирний план. Це план капітуляції. Документ про зраду. Дорожня карта США для росії, щоб завершити те, що вона розпочала, – знищення українського суверенітету та ідентичності.
План, переданий українським чиновникам у Парижі, складається з однієї сторінки. Але його зміст говорить багато про що. Він просить Україну поступитися величезними просторами своєї території, покинути мільйони своїх громадян і винагородити той самий режим, який ґвалтував, катував і вбивав її народ. А в обмін? Розпливчасті обіцянки, порожні жести та образливі поступки, прикриті дипломатією.
ЩО ОТРИМАЄ РОСІЯ
• Визнання США Криму територією росії, узаконюючи перше насильницьке захоплення землі в Європі після Другої світової війни.
• Фактичне визнання незаконної окупації росією Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, де російські війська тероризували цивільне населення та вчиняли військові злочини.
• Обіцяння США заблокувати вступ України до НАТО, назавжди позбавляючи Україну безпеки, а також права вибирати власні альянси та передаючи росії право вето на український суверенітет.
• Зняття санкцій і відновлення економічного співробітництва між США та росією – вітання повернення росії у світову економіку, ніби нічого не сталося.
ЩО УКРАЇНА ОТРИМАЄ: НІЧОГО ЦІННОГО
А що отримує Україна?
• «Гарантія безпеки» від невизначеної групи європейських держав. Не НАТО. Не підлягає виконанню. Просто перероблена обіцянка від того самого Заходу, який колись передав Україні Будапештський меморандум – шматок паперу, проігнорований у момент вторгнення росії.
• Осколок Харківщини, символічний клаптик, що створює ілюзію взаємності. Це не жест доброї волі. Це легка рука.
• Право проходу по Дніпру – ніби Україні потрібен іноземний дозвіл на використання власної річки. Це не благо. Це гротескна, колоніальна образа.
• Розпливчасті обіцянки «компенсації та допомоги», без цифр, без механізмів, без термінів. Україні кажуть: здайте свою землю і людей, і, можливо, хтось колись допоможе вам відбудувати те, що залишилося.
• Перероблена американсько-українська угода про корисні копалини. Незважаючи на те, що Україну просять відмовитися від території, її ресурси призначаються для видобутку. Це не партнерство. Це експлуатація.
• Запорізька атомна електростанція, найбільша в Європі, залишиться «українською» на папері, але її фактично контролюватимуть і експлуатуватимуть Сполучені Штати, а електроенергія буде надходити як в Україну, так і в росію. Насправді це перетворює військовий злочин, захоплення ядерного об’єкта військами вторгнення, на тристоронню ділову угоду. Він легалізує окупацію, перетворює завоювання в товар і передає життєво важливу українську інфраструктуру в геополітичній грі-оболонці.
Ніщо в цьому «мирному плані» не відновлює суверенітет. Ніщо не відновить справедливість. Ніщо не захищає Україну.
ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ПРО ЗЕМЛЮ – ЦЕ ПРО ЛЮДЕЙ
І це треба сказати повною мірою: від України не просто просять віддати землю. Велять віддати свій народ ґвалтівникам, мучителям і вбивцям.
За цим планом російська окупація залишить цілі регіони – регіони, де вже виявлено масові могили, де жінки та дівчата зазнавали систематичних нападів, де дітей депортували та перепрограмували, де опір зустрічається ув’язненням, тортурами чи смертю.
Прийняти цей план означає свідомо приректи мільйони українських громадян на життя під режимом, який неодноразово і без жодних вибачень демонстрував свій намір знищити їх.
Це не просто втрата землі. Це політичне схвалення людських тортур.
ЦЕ НЕ МИРНИЙ ПЛАН. ЦЕ СПІВПРАЦЯ.
Давайте назвемо це так: співучасть США в остаточному рішенні росії щодо України.
Це не окрема пропозиція. Це кульмінація давньої стратегії росії: Повністю нейтралізувати Україну. Позбавити її альянсів, покалічити її економіку, відірвати її землю, стерти її історію та розбити її народ, поки вона не буде існувати не як суверенна нація, а як розірваний кордон, підпорядкований волі Москви. росія хоче знищити Україну.
І чому цей план? Чому зараз? Тому що Дональд Трамп бачить Україну не як союзника, а як перешкоду на шляху до своєї нагороди: відродження його особистої мережі угод, інвестицій і зворотної дипломатії з Кремлем.
Це не просто корупція – це узгодження. Амбіції Трампа не відрізняються від амбіцій путіна. Вони їм служать. Його бізнес-інстинкти ідеально узгоджуються з імперськими цілями Росії: підірвати Україну, нормалізувати Росію, використовувати хаос.
Від нафти і газу до рідкісноземельних мінералів, від ядерної інфраструктури до післявоєнних контрактів, для Трампа зовнішня політика є платформою для особистого прибутку. Але в даному випадку його прибуток можливий тільки якщо переможе росія. Його інтереси переплітаються з інтересами режиму військового злочинця. Зняття санкцій, узаконення вкраденої землі, кулуарні домовленості щодо українських ресурсів – все це допомагає Трампу, тому що допомагає путіну.
Цей «план» не стосується миру. Це трансакційна капітуляція, покликана прокласти шлях для Трампа до повернення до глобального бізнесу з росією, не обтяженого справедливістю, не обмеженого демократією та абсолютно байдужого до людського життя.
Україна зі своєю непокорою стоїть на заваді. Тож це треба відсунути не тому, що це загрожує Америці, а тому, що це створює незручності людині, яка хоче мати справу з диктаторами та збагатитися на цьому.
Мова «плану» може бути стерильною. Канали можуть бути дипломатичними. Але результат той самий: Україна по суті зникає – не ракетами, а зустрічами. Не шляхом вторгнення, а шляхом переговорів. Не танками, а розмовами.
Все це просуває колишній лідер вільного світу, що перетворився на чергового виконавця забаганок Кремля.
ЩО ЦЕ ВСЕ ОЗНАЧАЄ
Якщо цей план реалізується:
• росія перемагає. Але це гротескна інверсія: росія розглядається як переможець, хоча насправді вона — агресор, що програв. росія втратила значну частину території, яку спочатку захопила. Вона витрачає свою робочу силу та ресурси з катастрофічною швидкістю. Її економіка понівечена, її армія деморалізована, а внутрішня згуртованість розколота. Україна, незважаючи на всі труднощі, здійснила нищівні атаки на російську інфраструктуру, повернула значну територію та показала світові, як виглядає мужність. росія відчайдушно прагне заморозити цей конфлікт, тому що вона знає, що якщо Україні належно підтримати, Україна переможе.
• Сполучені Штати стають співавторами тиранії. При Трампі Вашингтон більше не є захисником свободи. Це сприяння геноциду або навіть співучасть у ньому. США не просто втратять те небагато, що залишилося від довіри, вони взагалі втратять право говорити про справедливість.
• Земля України поділена. Свій народ зраджено. Його мертвих зганьблено. Нації, яка стояла оплотом свободи в Європі, кажуть мовчати, поступитися та бути вдячними за власне розчленування.
Це не дипломатія. Це зрада. Це капітуляція. Це співучасть у геноциді. Це має бути зупинено – кожним союзником, кожним демократичним голосом і кожною совістю, яка все ще пам’ятає, що означає справедливість.
Україна не стає на коліна перед тиранами. Стає на коліна лише для своїх героїв. І ті, хто опинився на неправильному боці історії і намагався змусити Україну капітулювати, самі зазнають поразки.
Джерело: The Frontline
Переклад: Олег Мудренко