8 березня 2005 року в селищі Дойкур-Аул (Толстой-Юрт) став шахідом президент ЧРІ Аслан Масхадов.
У москві надзвичайну важливість того, що сталося, не приховували і демонстративно підкреслили це публічною доповіддю Патрушева путіну. Не приховував своєї радості й путін, який одразу перед телекамерами дав вказівку нагородити «тих, хто відзначився».
Того дня кафіри вбили єдину людину, яка вірила, що з москвою ще можна домовитися. Тому абсолютно правими були ті, хто заявив, що зі смертю Масхадова завершився цілий період російсько-чеченського (і російсько-кавказького) протистояння.
Убивши Масхадова, кремль убив останню ілюзію тих чеченців, які, попри все, ще вірили у так зване «міжнародне право» і цивілізовані форми спілкування з бандитським режимом у москві.
Аслан Масхадов, президент ЧРІ, син свого часу, був чесною і мужньою людиною, яку поважали в народі. Він прожив недовге, але чесне і гідне життя.
Редакція «Останнього Бастіону» пропонує читачам роздруківку-переклад аудіокасети, яку Аслан Масхадов надіслав Мовладі Удугову у вересні 2002 року, за підсумками відомого розширеного засідання ДКО — Маджлісуль-Шури, на якому були прийняті шаріатські доповнення і поправки до конституції ЧРІ.
На жаль, деякі недобросовісні діячі колишнього уряду колишньої ЧРІ, які нині проживають на Заході на правах біженців, досі намагаються спекулювати на його імені, намагаючись виступати у ролі його політичних спадкоємців, хоча неодноразово були викриті як шахраї та брехуни.
Ця роздруківка аудіолиста чітко вказує, що Аслан Масхадов виступав за створення повноцінної Ісламської держави, рухався до цього і зовсім не був тим діячем, яким його намагаються представити різного роду політичні шарлатани.
«Ми створимо повноцінну Ісламську державу»
В ім’я Аллаха Милостивого, Милосердного!
Хвала Аллаху, Господу світів! Мир і благословення посланнику Аллаха, його родині, сподвижникам і всім, хто йшов їхнім шляхом до Судного дня!
Салам алейкум, Мовладі, тобі і всім, хто поруч із тобою, всім, хто працює на шляху Аллаха, всім мусульманам!
Сьогодні на початку своєї розмови мені хотілося б розповісти про рішення, цілі та завдання, які обговорювалися, вирішувалися і були прийняті на минулій зустрічі (засіданні Державного комітету оборони — Маджлісуль-Шура), яка відбулася місяць тому.
Звичайно, ви там, напевно, і так у курсі подій, але я вирішив, що буде краще, якщо я повідомлю сам. До того ж я порадився із Сейф-Ісламом — ти його, напевно, знаєш, він зараз поруч зі мною — і він теж вирішив, що буде краще, якщо я надішлю тобі касету з конкретними дорученнями (звуковий лист), розуміючи важливість інформаційної роботи, яка і тут, і за межами дуже слабка.
Отже, 17 числа в червні у нас відбулася зустріч, на яку заздалегідь прибули аміри Ножай-Юртовського напрямку — Абу-Валід, Сейф-Іслам, Абдул-Халім, Ахмадов Різван (шахід, іншаАллах). Протягом двох-трьох тижнів ми наполегливо працювали.
Усі аміри, які могли прибути, — прибули. Ті, хто не зміг, — це троє амірів, які стали шахідами, іншаАллах. З усіма, хто зміг прибути, ми зустрілися і провели хорошу роботу.
Під час зустрічі всі змогли висловитися, виклали майже все, що було на душі — плітки, сварки, інтриги, наклепи — усе, що накопичилося.
Найціннішим досягненням цієї зустрічі я вважаю нашу одностайну думку про те, що Аллах обіцяв перемогу, якщо ми будемо шукати задоволення Аллаха, і лише так її можна досягти — тільки покладаючись на допомогу Аллаха.
Друге — це єдність муджахедів, і лише третє — сила зброї та ведення воєнних дій.
Безсумнівно, коли ми постанемо у Судний день, кожна частина тіла свідчитиме перед Аллахом про наші вчинки. Так ось… протягом трьох років (я не говорю про кафірські порядки і посади — губернаторів і адміністраторів) серед муджахедів існували два порядки (статути), і за таких умов ми не могли розраховувати на допомогу Аллаха.
Я багато думав про це. Багато відважних амірів загинули у джихаді. Це не та війна. Перша війна була легкою прогулянкою порівняно з цією.
Цю війну Аллах зробив для нас важчою, найімовірніше тому, що ми не змогли скористатися дарами перемоги у першій війні так, як слід. Проте, маючи досвід тієї війни, ми змогли стримати потужний натиск, вистояти і дати відсіч у цій війні, і задуми трошевих і шаманових не здійснилися.
Я не бачу жодного реального успіху з боку ворога ні зараз, ні в майбутньому.
Мунафіки зі своїми дурними думками, зневажені всіма, товпляться навколо них — це національні зрадники: кадирови, гантемирови, денієви, ямадаєви. Вони нічим не можуть допомогти росіянам — лише продовжують виконувати свою рабську роботу.
Аллах розтягнув цю війну на три роки, і виходить так, що народ уже три роки веде війну з величезною державою. Тож виникає питання: чому Аллах не дає нам перемоги?
Якщо замислитися, відповідь одна — через ці два порядки серед муджахедів. Саме про це ми говорили на зустрічі і прийшли до однозначного рішення: усі повинні об’єднатися під однією рукою, під одним порядком.
У нас один шлях. Якщо хтось каже, що він муджахед і стоїть на шляху джихаду, то він має ділити з муджахедами їхні труднощі, бути попереду, воювати і разом з ними нести всі випробування.
Якщо ж вони говорять, що джихад ведеться від імені нашої держави, то треба розуміти, що для кафірів така ситуація небезпечна: наша держава перебуває у джихаді, і тут діє Божий порядок — у рамках шаріату.
З цим на нараді всі погодилися, і ми це затвердили. Це стало доброю звісткою для муджахедів і дуже їх порадувало. На моє переконання, це прелюдія до успіху.
Сьогодні всі відносини між муджахедами, які взяли зброю і вийшли на джихад, будуються виключно на законі шаріату.
Президент, верховний головнокомандувач, він же амір Маджлісу… Державний комітет оборони — Маджлісуль-Шура…
Тут обговорюються питання війни і миру, стратегія держави, ідеологія, політика.
Далі були створені комітети суду і фетв під керівництвом голови Верховного шаріатського суду Абдул-Халіма.
Також створено військовий комітет під керівництвом Шаміля Басаєва.
Шаміль призначений заступником верховного головнокомандувача і є моїм наїбом (заступником). Ведення бойових дій і операцій буде здійснюватися через цей військовий комітет.
Таке рішення було прийняте, і всі, хто був присутній, підписалися під ним, починаючи з мене.
Створено три фронти — Західний, Східний і Північний. Західним фронтом керує Докку Умаров, Східним — Абу-Валід, Північним — Камал, амір Шелковського джамаату.
Також створено інформаційний комітет під керівництвом Ахмеда Закаєва, з двома підкомітетами — внутрішнім і зовнішнім.
Зовнішній підкомітет очолюєш ти — Мовладі Удугов. Він відповідає за сайти «Чеченпресс», «Чеченорг» і «Кавказ-Центр».
Важливо, щоб не було розбіжностей в інформації, щоб заяви робилися узгоджено і не підривали державні устої.
Також створено соціальний комітет допомоги постраждалим і фінансовий комітет.
Муджахеди з натхненням громлять кафірів і готуються до нових нападів.
росіяни тим часом знову говорять про конституцію, референдум і збирають мунафіків — усе те саме, що було раніше.
Вони хочуть спровокувати внутрішній конфлікт, створюючи «ополчення» і «поселкову міліцію», збираючи навколо ямадаєвих різних бандитів.
Сьогодні більше не буде для них пощади.
Муджахеди серйозно розгнівані.
Знаючи, що ми мусульмани і що все це покладено на нас Аллахом, ми разом — чи то чеченець, чи араб — створимо повноцінну Ісламську державу.
ІншаАллах, ми богобоязливі мусульмани, і завтра нам буде легше відповідати перед Аллахом за свої вчинки.
І нарешті, прощаючись, хочу побажати: нехай Аллах допоможе нам на цьому шляху.
Аллаху Акбар!
Вересень 2002 року.