Інтерв’ю з Сергієм Спаришем, представником білоруської опозиції «Народная Грамада».
Вітаю, Сергію! Які соціальні групи всередині Білорусі сьогодні проявляють найбільшу підтримку опозиції і які інструменти можуть оживити їхню залученість за нинішнього рівня репресій?
Добрий день. Наразі народ заляканий. Що ще серйозніше — травмований. Люди не хочуть згадувати про цю травму, думати про майбутні неминучі потрясіння. Це величезна проблема, її потрібно намагатися вирішити. Вона в будь-якому разі вирішиться, коли відкриється нове вікно можливостей. Наше завдання — достукатися до людей і вказати на нього, показати, як і що робити в новій революційній ситуації.
Хто зможе повалити диктатора?
Найперспективніша група — це, звичайно, молодь. Саме їй жити в цій країні, вона особливо болісно реагує на несправедливість. Але невдоволення є в усіх соціальних групах, навіть серед силовиків.
Як ви бачите можливий перехідний період після зміни режиму: які механізми розподілу влади та гарантій безпеки необхідні, щоб уникнути реваншу і забезпечити стійку демократизацію?
Є різні сценарії розвитку подій. Для кожного з них необхідний свій підхід. Потрібно мислити діалектично, виходячи з конкретної ситуації. Якщо хочеш втекти від крокодила — роби це повільно і без різких рухів. Що робити після зміни режиму? Це залежить від того, як він зміниться.
Конкретизуйте, будь ласка.
Якщо в результаті домовленості між народом і владою (як у Польщі Ярузельського), тоді будемо діяти в руслі домовленостей. Якщо ж вони будуть чинити опір до останнього і знову проллють кров — будуть і від їхніх антагоністів адекватні відповіді.
Чому б ви віддали перевагу?
Я б віддав перевагу мирному варіанту, але тільки повна люстрація може забезпечити стійкість демократизації Білорусі.