І його вигода зростатиме в міру затягування конфлікту.
путін — «єдиний очевидний переможець війни з Іраном», пише оглядач Bloomberg Марк Чемпіон.
Такий висновок він робить із темпів витрати американських ракет в Ірані, а також зі зростання цін на нафту і газ.
«росія вже стала явним бенефіціаром рішення президента Дональда Трампа почати війну з Іраном. І ця вигода зростатиме в міру затягування конфлікту», — вважає Чемпіон.
«Операція тривалістю чотири–п’ять тижнів значно виснажить американські запаси ракет — як наступальних, так і оборонних, — одночасно підштовхуючи вгору світові ціни на нафту і природний газ, від яких залежить російська економіка та військовий бюджет», — пише автор.
«Будь-яке тривале закриття Ормузької протоки або руйнування експортних потужностей країн Перської затоки в нафтогазовому секторі може також оживити ринок для підсанкційного російського пального. Танкерні судна, які простоювали з повними трюмами непроданої нафти після того, як США натиснули на Індію з вимогою скоротити закупівлі у Москви, ймовірно, знайшли б покупців», — йдеться в колонці Чемпіона.
Що стосується ракет, то їх інтенсивне використання проти Ірану ставить під загрозу постачання Україні ракет для «Петріот» і відсуває на ще дальшу перспективу передачу Києву «Томагавків». «Запустити ракету «Tomahawk» або «Patriot» — справа кількох хвилин. Замінити її — до двох років», — пише автор.
На його думку, «війна Трампа з Іраном не могла початися в більш зручний момент для Кремля і в більш несприятливий — для Києва».
«Різке зростання світових цін на нафту прийшло б Москві на допомогу. Так само як і будь-яке скорочення доступності американських ракет і перехоплювачів або — що ще краще — формування в Білому домі відчуття, що після Ірану США потрібне перемир’я в Україні незалежно від умов. Будь-який тиск, який путін міг відчувати з метою піти на поступки заради досягнення міцної мирної угоди, розсіявся б», — йдеться в статті.
«Трамп і його радники з національної безпеки повинні почати зважувати, що ще може дати затяжна війна з уже обеззброєним іранським противником, порівняно з виснаженням можливостей, які США можуть знадобитися для стримування значно небезпечніших потенційних викликів — як з боку Москви, так і з боку Пекіна», — підсумовує Чемпіон.