Хтось із нас – президентів – точно перенюхав. Божимося – не ми.
Серед сутнісних рис, якими ми з вами, пані та панове, різнимося з рештою співмешканців на юдолі цій з її сльозами і гризотами, наріжною є й здатність робити вибір. Зокрема, й у випадку із сиром у мишоловці.
Тепер вже не встановити, чому творець пожалів духу на решту попутників у ковчегу, залишив безсловесних без іскри своєї. Хоча і тут теж не все гладенько – кістка може непомітною прослизнути стравоходом, а може стати поперек горла. Вибір за нею.
На жаль, публіка, створена по образу і подобі Його, було ще й врятована від половіддя вселенського сердобольним Ноєм, виявилася невдячною – найдорожчий дар, найвищу свою чесноту змалила до інстинктів на рівні рогатого гурту.
Грішимо й на творця. Його ніхто не підганяв, але властива цій братії самовпевненість (от, мовляв, Я!) і нічим, крім амбіцій, не пояснимий поспіх мали наслідком доробок далекий від досконалості. Кривуватим вийшов вінець творіння. Семи днів на таку роботу, як з'ясувалося, було явно замало.
Подарувавши хомам сапієнсам внутрішні терези з шальками, творець забув про комплект важків. А терезами без гирьок залишається лише горіхи колоти. Що й робить Венедіктова з мікроскопом, яким лупасить по справі з Приватом. Та, як і прописав нам Павло Тичина: «…Нам своє робить: Всіх панів до ’дної ями…». Ну, і далі за текстом.
Не втомлюємося волати до совісті все ще третини земляцтва, молити її переглянути свої світоглядні позиції. І навіть усвідомлюючи, що слова «світогляд» і «позиція» викликають у дядьків з тітками за парканами гостру класову ненависть, все ж не втрачаємо надії – розвидниться колись і над Кобищанами.
Хіба не привід роззирнутися та рвонути куди подалі від служивої шушвалі – відповіді Зе на запитання журналістів у трускавецькому польовому таборі суттєво схиблених? Вождь зеленошкірих Нелох ніс таке і так упевнено, що ми мимоволі, до шрамів засмикали себе за щоку у намаганні визначитися – де оце ми? а ми ще є? і чи, бува, не «дельта-21» накрила нас новими симптомами?
Навсидку декілька цитат із пересувної шостої палати (стояла відразу за бюветом з «Нафтусею»), де 2 жовтня відбувся день відкритих дверей для шанувальників пофігізму. Зе, і тут слід віддати йому належне – клоун від Яхве, майстерно обіграв на глибинних народних струнах зокрема й дорожньо-транспортну пригоду зі слугою Трухіним.
Послухайте дистанційного юриста: «Ну, утрапила людина в ДТП. Якщо там щось страшне сталося, я просто не знаю… Там ніхто не загинув, Слава Богу, усі живі. Це – найголовніше. Якби там щось страшне сталося, не дай Бог, – повірте, людини не було би вже. А так – дайте дійти цій справі до кінця».
З вашого дозволу, переклад з квартального базару на доступну мову. Себто: «Якщо усі живі, то якого ханатка ви, правдолюбці хрінові, інфобігусове кодло, пташенята Порохові, пристали до заступника голови парламентського комітету з питань бюджету Олександра Миколайовича Трухіна?! Шановна людина, практично заслужений рибалка Полтавщини (якийсь час був директором ПАТ «Полтаварибгосп», – прим. авт.), нікого не вбив, неповнолітніх не ґвалтував, пива не крав, повіями не перебирає. Де в Конституції написано, що не можна «щільно» пообідати з Синєгубовим? Де відео з топ-мужиком за кермом? Нема! Навіщо ви цій прекрасній людині життя псуєте?! Де ваша совість? Ви посадили хоч би одне дерево? А я ж просив. Ви перерахували кошти на будівництво мого університету? А на український модуль на Місяці? А на український Пфайзер з чебрецем? Ні?! Вийдіть звідси, розбійники!».
«Ми номер один у Європі за технологіями. Всі говорять, що ми номер один», – Зеленський. Хто оці «всі» говіркі – ніхто не знає. А «технологія» – це щось з практики Офшору-95? І якщо Зе про Pandora Papers, то має, шельма така, рацію.
«Статистично ми будуємо найбільше за всіх у місяць. Номер один у Європі!», – Зеленський. У нас є статдані будівельних робіт по рукаву Галактики? А посекундно? Нема. Значить, будуємо найбільше і найшвидше у Всесвіті.
«Ми сьогодні перші, ви це розумієте? Перші в Європі. Ми просто зустрічаємося у США з Куком (Тім Кук, глава Apple. – прим. авт.). Всі знають. Всі кажуть, що ми номер один. Хіба це погано?», – Зеленський.
Ну, якщо нумерація у рейтингу європейськості залежить від простої зустрічі з Куком, тоді дрімуче, совково-тайожне азіацтво клоуна точно пов'язане з прогресуючою політичною шизофренією – мрією зазирнути до сліпаків Недопалка.
Погано, Нелоше, погано. Прочитав би, фантазере ти наш, на свіжу (!) голову те, що набалакав. А тобі ж ще професор Преображенський рекомендував дієту від несосвітенного глупства, згадай: «Борменталь, дайте йому оселедця!»?