Кремлівський бункерний щур Владімір Путін намагається зберегти собі обличчя. Як? – Ракетно-бомбовим терором українських міст!
Істерично реагуючи на вдалу операцію на Кримському мосту, яка його принизила (і на цьому тлі дуже дивно чути, що то він сам собі підірвав міст). Тому і запустив всі ці ракети напередодні свого виступу на ТБ, аби пропаганда показала сильного царя.
Путін, грізно блимаючи очима, сказав, що вони «вдарили по стратегічних об'єктах комунікації» і знаєте, про що це він? Ні, навіть не про "міст імені Кличка", за допомогою якого комунікують через Instagram ні; вони били по "Укртелекому".
Насправді якраз напроти пам'ятника Михайла Грушевського є офіс "Укртелекому" і вони цілили туди. Вони думали, що удар по "Укртелекому" має зруйнувати зв'язок в Україні, проте судячи з усього, треба приготуватися пошті й телеграфу (не тому, де канали, а класичному).
Так само як і той факт, що бити він буде не по військових цілях, а по цивільних. Путін мститься за власне приниження, розраховуючи на психологічний ефект.
Що ж, він отримає психологічний ефект, але не той, на який розраховує. Україна поцілила у Кримський міст (однак це не точно – прим. ред.), привітавши Путіна з ювілеєм.
Парадоксально, але головний ефект цього удару – якраз у соціально-психологічній площині. Так, ми ускладнили логістику для росіян на фронті, проте не принципово, бо міст буде функціонувати, а відтак головний удар – по мізках російських еліт.
Останнім часом багато повідомлень про те, як пожвавились російські павуки у банці, відчуваючи, що програють. Рамзан Кадиров і Євгєній Прігожин атакують генералів, бандити займають все більш панівну позицію у владі, розхитуючи основу цієї влади.
Пропагандисти не розуміють кого і як обвинувачувати. Башти Кремля воюють одна з одним і це розхитує владу, це розхитує позиції Путіна, а отже це послаблює росію, що дуже вигідно для України.
Удар по мосту прискорив всі ці процеси, бо це приниження. Приниження особисто Путіна, який у росіян в головах завжди перемагає, а тут його принижують і тому це був дуже точний удар з українського боку.
У відповідь Путін влаштовує істеричну ракетну атаку по Україні, яка не має жодної військової мети, чисто психологічну. Психічна атака, адже він хоче відновити образ мачо, якому є що відповісти, він хоче виглядати сильнішим для власної аудиторії та хоче залякати українців.
Чи зможе він залякати такими ударами українців і схилити до перемовин? – Ні, бо як кажуть, ракетна атака подібна на 24 лютого, але вже не страшно.
Кожного разу коли Путін робить якийсь жахливий теракт, це лише посилює бажання українців до спротиву. Якщо удар по Кримському мосту послаблював росію, бо істеричні атаки Путіна посилюють Україну, консолідуючи країну, не кажучи вже про те, що Путін використовує обмежений запас ракет не на військові цілі, що могло б йому допомогти на фронті, а для залякування.
А чи буде він виглядати сильнішим? Цікаве питання, бо з одного боку російська пропаганда цілий день буде транслювати удари «по центрах прийняття рішень» і вихвалятися силою російської зброї.
З іншого боку еліти будуть розуміти суть, що це саме удар відчаю. А коли лідер у відчаї, коли він приймає емоційні рішення через психологічні удари, це не додає впевненості у ньому, навіть тим, хто звик жити з думкою, що Путін не може програти.