Армійські брехуни обходяться нам надто дорого.
Один із відомих військових воєначальників щоранку займається виконанням доволі незвичної, але дуже важливої функції. Він доповідає до Генштабу про чужі підрозділи: де вони розташовані, як, за його даними, змінилося розташування позицій, які втрачені, а які — ні.
Брешуть командири різних рівнів: брешуть взводні, брешуть комроти, комбати, комбриги.
Брехня різна — різна за рівнем і ступенем шкідливості.
Є й неочевидна брехня.
Коли роту НРК створили лише на папері, а по факту вона не може працювати, бо закуплені Міноборони тисячним накладом вироби «Х» непридатні до застосування — їх треба модернізувати чи переробляти, і жодної успішної операції рота не здійснила. Або коли навчальний центр «навчив» оператора: по суті той лише кілька разів керував дроном, але вже має відповідний ВОС. І фронтовим підрозділам доводиться витрачати власні ресурси на донавчання.
Брехун — гірше ворога, гірше шпигуна.
Армійські брехуни обходяться нам надто дорого.
Інформація, потрібна для прийняття адекватних управлінських рішень на фронті, спотворена. Про слабкі місця в обороні інколи дізнаються лише тоді, коли противник уже здійснив багатокілометровий прорив і про нього повідомив DeepState.
Насправді величезна кількість наших гучних територіальних та людських втрат — це прориви там, де набріхано про наявність оборони, а фактично — діра.
Ефективне управління за умов армійської традиції брехні — неможливе.
Ніякий аналіз і жодне планування, жодне адекватне усвідомлення ситуації та її серйозності вищим політичним керівництвом — від якого залежить усе — не можливі.
Ніяка самоповага, жодний моральний дух і жодна віра в наші збройні сили не втримається під таким потоком брехні.
І я не чув, щоб за брехню карали — офіційно чи неофіційно.
Мені здається, що сила — в правді. Ми надто захопилися приховуванням невдач і роздмухуванням успіхів. Пропаганда просочилася навіть у секретні донесення й доповіді командирів.
Правда має магічні властивості: вона виправляє помилки і лікує недоліки.
На 4-му році великої війни, на 12-му році війни з росією, ми вже можемо дозволити собі перед ворогом більше правди. Ми маємо дозволити більше правди перед собою.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»