Юристи МКС: ордер на арешт путіна зобов’язує Угорщину діяти, попри вихід із Суду.
Угорщина зобов’язана заарештувати путіна, проте притягнути її до відповідальності за ігнорування ордера вкрай складно, — радник прокурора МКС Кевін Джон Геллер.
За словами професора міжнародного права Копенгагенського університету і радника прокурора МКС, Угорщина, попри розпочату процедуру виходу з юрисдикції Суду, все ще зобов’язана виконувати ордер на арешт.
«Усі держави ЄС є учасницями МКС. Серед них і Угорщина, вихід якої набуде чинності лише в середині 2026 року. Усі країни-учасниці зобов’язані виконувати ордер на арешт, навіть якщо йдеться про чинного главу держави», — заявив Геллер у коментарі The Insider.
Цікавим є й гіпотетичний маршрут путіна.
Угорщина не має виходу до моря і з усіх боків оточена країнами, які підписали Римський статут, зазначає видання. Найімовірніше, шлях путіна пролягатиме через Балкани, вважає професор міжнародного права Вільям Шабас (Університет Мідлсекса, Велика Британія).
«Якщо путін в’їде до держави ЄС, включно з Угорщиною, він підлягає арешту. Угорщина не буде виконувати свого зобов’язання заарештувати путіна — так само, як вона не виконала зобов’язання заарештувати воєнного злочинця Нетаньягу. Польща навряд чи дозволить проліт путіна через свій повітряний простір. Можливо, росія зможе прокласти маршрут через Балкани».
Примусової посадки літака з путіним чекати не варто, каже професор Геллер.
«Важко уявити, щоб будь-яка держава ЄС застосувала військову силу для примусової посадки літака, на борту якого перебуває чинний глава держави, навіть якщо йдеться про виконання ордера на арешт, виданого Міжнародним кримінальним судом».
Щодо наслідків для Угорщини, то, найімовірніше, їх не буде.
«Судді Суду можуть передати справу про недотримання зобов’язань державою до Асамблеї держав-учасниць або Ради Безпеки, і в минулому вони вже так робили. Які реальні наслідки це може мати — інше питання: росія, очевидно, накладе вето на будь-яку резолюцію Радбезу, а Асамблея держав-учасниць має досить обмежені можливості для застосування санкцій», — каже Геллер.
Через санкції Євросоюзу російським державним літакам заборонено перетинати повітряний простір більшості країн ЄС. Тож, попри те, що Угорщина є членом Євросоюзу, Іл-96 путіна не зможе пролетіти до Будапешта прямим шляхом.
За оцінками фахівців, змінений маршрут польоту може становити близько 5000 км і збільшить час у дорозі приблизно на три години порівняно з прямим маршрутом довжиною 1500 км.
Наразі офіційний план польоту не оприлюднено, але турецько-сербський коридор видається найпрактичнішим маршрутом.
Борт путіна до Будапешта супроводжуватимуть літаки ВПС Туреччини, — повідомляє Air Live.
російські й турецькі винищувачі забезпечуватимуть його охорону, щоб уникнути загроз від дронів або ракет.
Північний маршрут через Польщу й Словаччину малоймовірний через небезпеку та політичні складнощі.