Пам'ятайте про політв'язнів в Криму
Сьогоднішній вирок Олегу Приходьку - помста російської влади за його яскраву українську ідентичність, абсолютно неприпустиму в умовах окупації, коли все українське в Криму викорчовується і випалюється під корінь.
Свободу українському політв'язневі Олегу Приходько!
Таку заяву опублікував адвокат Олега Микола Полозов.
Вчора, в Ростові, до 5 років колонії суворого режиму окупанти засудили Українця, мешканця Криму Олега Приходька.
Про це у себе на сторінці у ФБ написав волонтер і аналітик Центру зовнішньополітичних досліджень Назар Приходько.
Йому інкримінували намір підірвати адміністрацію міста Саки...
Насправді ж, пан Олег просто дратував окупантів тим, що він Український Патріот, який не забуває мову, символи історію та культуру України. Саму Україну...
Куди етапують пана Олега поки невідомо, втім Українська влада вже зараз, миттєво має розпочати роботу по його звільненню і поверненню в Україну! У нього погано зі здоров‘ям...
Є полонений окупант, якого наприкінці лютого взяли під Чермаликом - пропонуйте обмін, тисніть, звертайтесь до міжнародної спільноти, лобіюйте та самі запроваджуйте нові санкції... Дійте! Волю Приходьку!
«ЦЕ ТИМЧАСОВА СИТУАЦІЯ, ЗАВЖДИ ТАК НЕ БУДЕ», - адвокат Микола Полозов
Цю заяву оголосив Микола Полозов, в ході онлайн-зустрічі «Кримської солідарності», яка пройшла 28 лютого.
Останні кілька днів я був у Києві та зустрічався з рядом українських чиновників. З першим заступником міністра закордонних справ Еміне Джеппар, з уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денисовою.
Звичайно ж, ключовим було питання, яке я ставив, це те питання, яке мені дуже часто задають в Криму - обмін політв'язнів: «чутно взагалі щось», «відбувається якийсь рух, пов'язаний взагалі з обміном, з якимись переговорами ». Для мене це теж дуже важливе питання, тому що я захищаю на поточний момент кількох українських політв'язнів. Одного з них в Москві тримають.
Ось зараз я увійшов в кейс на стадії апеляції Енвера Омерова по «справі Білогірської групи», і чесно скажу, поки прогресу в переговорному процесі немає. Це теж важливо знати, це погана новина, але її важливо знати, щоб не мати хибних надій, помилкових ілюзій, щоб розуміти, що потрібно тримати позицію. Все одно рано чи пізно і це пройде. Зрозуміло, що це відбувається з вини російської влади, вони не хочуть якимось чином форсувати цей переговорний процес, вони висувають ті чи інші свідомо нездійсненні вимоги, для того, щоб рухатися далі, але і Еміне Джеппар і Людмила Денисова мене запевнили, що українська влада докладає усіх необхідних зусиль, щоб врятувати своїх громадян з російських в'язниць.
Ви напевно чули, що планується анонсований президентом Зеленським велика програма «Кримська платформа» і влітку там будуть, скажімо так, зустрічі глав держав. Наскільки я розумію до цієї «Кримської платформі» також буде прикріплене питання пов'язаний з політв'язнями.
Ми знаємо, є позитивний досвід, коли глави іноземних держав впливають на Кремль, як це було, наприклад, у справі Чийгоза та Умерова, коли Реджеп Тайіп Ердоган активно брав в цьому участь. Я сподіваюся, що в рамках цієї політичної системи «Кримської платформи» процес, який пов'язаний зі звільненням українських громадян з російських в'язниць після визволення політв'язнів буде форсований. Принаймні я почув для себе, що українська влада збирається використовувати будь-які майданчики, не тільки нормандський формат, а й міжнародну спільноту для здійснення ось такого тиску.
Що стосується конкретних справ, то я захищаю Івана Яцкіна, який зараз знаходиться в Москві, його тримають в Лефортово. Я думаю, що вже наступного місяця його привезуть до Криму, де судитимуть. У нас справа знаходиться на стадії ознайомлення з матеріалами. На жаль, з ним стався інцидент не дуже хороший прямо в Лефортово. У нього була футболка українського патріотичного характеру з символікою і коли ці охоронці Лефортово побачили цю футболку, то на наступний день під час санітарної обробки камери проти COVID, всупереч звичаю, Яцкіна просто виводять в іншу камеру. Ще з самого початку, коли його привезли в Лефортово в жовтні 2019 року, він відмовився від прогулянок, написав про це заяву, тому що у нього є певні захворювання, йому не бажано багато ходити. І йому навіть не видали одяг по сезону. Сказали: «У нас немає розміру відповідного, почекай, потім як-небудь». І «потім як-небудь» так і не настало. Видали по сезону тільки влітку - літнє взуття. І як видно це була реакція на цю футболку. Але цього разу, після того, як почали обробляти камеру вивели не в сусідню камеру, а вивели на вулицю. Причому, вивели в тому, в чому він був у цей камері - в шльопанцях, в шкарпетках простих, в спортивних штанях, футболці та невеликій пайті зверху, без верхнього одягу. При тому, що на вулиці в Москві було в той день -14. І тримали його таким чином понад 45 хвилин. Це така ж камера тільки замість стелі на ній грати та зверху небо і достукатися практично марно до охоронців, до співробітників СІЗО.
Ось так його протримали, не надавши йому одяг, хоча і за правилами внутрішнього розпорядку, і за законом утримання під вартою ув'язнений повинен бути одягнений по сезону на прогулянці. Цього не зробили. Я вважаю, що це вони зробили навмисно і, як я говорив, у нього є захворювання - у нього хворі ноги.
Я з ним побачився через кілька днів, його привезли на слідчі дії, він розповів про цю ситуацію, потім він при мені й при слідчому просто зняв шкарпетки та продемонстрував, що у нього з ногами, всі пальці у нього синьо-фіолетові такі були. Я звичайно не фахівець і не знаю це нормальний колір чи ненормальний, на мій погляд, ненормальний. У будь-якому випадку його повинен оглядати лікар. Але у мене підозра, що може бути обмороження, а якщо ця ситуація буде запущена, то йому просто відріжуть, якщо розвинеться гангрена, нижні кінцівки. Природно, я зараз в Києві поінформував Людмилу Денисову про це, я сподіваюся буде якась реакція.
Але це просто показує те, що навіть якщо в Москві ось в такому статусному ізоляторі Лефортово, багато колег знають, що це за ізолятор такий і ви бували в цьому ізоляторі та уявляєте про що йде мова. Вкрай важливо стежити за тим в яких умовах перебувають наші підзахисні, щоб не допускати цих ексцесів, щоб запобігти подібним ситуаціям в майбутньому, про це необхідно говорити публічно.
Тому що якщо зараз на це закрити очі, то це може стати нормальною практикою. І ми знаємо, що бувають різні форми тиску на людей.
Цього абсолютно не можна допускати.
Тому я можу сказати, знову таки повертаючись до початку свого виступу, що бувають моменти, коли здається, що немає можливості рухатися далі, що просто залишилися всі сили позаду і нічого не зміниться і все буде тільки гірше. І коли ми говоримо про те, що нічого не відбувається, нікого не змінюють, важливо розуміти, що це тимчасова ситуація, завжди так не буде.
Тому я вважаю, що нам потрібно всім набратися терпіння, потрібно не опускати руки, потрібно продовжувати боротьбу за кожну людину, яка залишається дотепер абсолютно незаконно, абсолютно, скажімо так, свавільно в руках російської влади та судово-слідчої системи. І, звичайно ж, я переконаний, що ось цю відсутність якогось прогресу вдасться подолати неминуче. Але і для рідних, і для адвокатів вкрай важливо активно підтримувати своїх близьких, давати їм якусь надію, давати їм сил, для того, щоб в тій ситуації, в якій вони перебувають продовжували бути стійкими, продовжували вірити, що вони якомога швидше повернуться до своїх рідних, до своїх близьких. І тоді ось ця впевненість що в тилу, що позаду є підтримка, що є допомога, є любов і віра, я переконаний, що це дозволить навіть в умовах російських в'язниць політв'язнів витримати ці випробування. І просто, скажімо так, дочекатися цієї ситуації, коли все зміниться і вони або в результаті переговорів, або в результаті якихось інших дій зможуть повернутися".