Авіаносна група США на чолі з USS Abraham Lincoln підійшла до іранських берегів.
Трамп заявив про моніторинг ситуації та готовність до дій, тоді як Іран обіцяє жорстку відповідь.
Протести в Ірані спалахнули наприкінці грудня 2025 року на тлі економічної кризи: гіперінфляції, дефіциту пального та продовольства, поглиблених санкціями й внутрішніми проблемами.
До січня 2026 року вони охопили 24 провінції, із сотнями тисяч учасників, які вимагають політичних реформ і відставки уряду.
За оцінками правозахисних організацій, зокрема Amnesty International, влада відповіла безпрецедентними репресіями: з 8 січня по всій країні було вимкнено інтернет, аби приховати масштаби насильства. Кількість загиблих перевищила 5 000 осіб, тисячі людей заарештовано, лунають погрози масових страт.
Попри паузу у виконанні смертних вироків після тиску Заходу, режим аятоли Алі Хаменеї, за словами аналітиків, перетнув «точку неповернення». Іранська влада звинувачує у підбурюванні США та «Ізраїль», посилаючись на «моссадівські» операції з дестабілізації.
Трамп активно втручається в ситуацію. З 2 січня він неодноразово попереджав Іран: «Ми заряджені й повністю готові», обіцяючи атакувати, якщо страти триватимуть.
13 січня Трамп закликав протестувальників «захоплювати установи» та запевнив, що «допомога вже в дорозі». Пізніше він заявив, що «вбивства припинилися» після його погроз, але не виключив ударів.
В інтерв’ю «POLITICO» Трамп сказав, що «настав час шукати нове керівництво в Ірані», звинувативши Хаменеї в «повному руйнуванні країни».
США нарощують присутність у регіоні. Авіаносець USS Abraham Lincoln з групою супроводу (есмінці, F-35, ядерні підводні човни) увійшов в Аравійське море 26 січня.
Додатково розміщено винищувачі F-15, системи ППО та ракети в Йорданії, «Ізраїлі», Катарі та інших країнах. Загальна чисельність американських військ на Близькому Сході перевищує 40 000 осіб.
Трамп назвав це «армадою», спрямованою до Ірану, але наголосив, що волів би, аби «нічого не сталося». Аналітики бачать у цьому підготовку до ударів по балістичних програмах, авіації та урядових об’єктах Ірану без наземного вторгнення.
Іранська влада відповідає жорстко. Генерал Мохаммад Пакпур з КСІР попередив, що будь-який удар США зробить усі американські об’єкти в регіоні «законними цілями».
Іран погрожує атаками на понад десяток баз США, зокрема в Іраку, Сирії, Катарі та «Ізраїлі». Хаменеї, за чутками, переховується в бункері в Тегерані. У середині січня влада закрила повітряний простір через побоювання атаки. Іранські проксі-сили (Хезболла, хусити) також посилили погрози, обіцяючи регіональний хаос.
Ситуація нагадує 2020 рік, коли Трамп санкціонував удар по генералу Сулеймані, але тепер ставки вищі: ядерна програма Ірану постраждала від атак США у 2025 році, а Тегеран відмовляється від переговорів.
Імовірність удару «дуже висока», за оцінками експертів, з огляду на військові навчання, що маскують підготовку. Водночас Трамп вагається: він прагне «стратегічної капітуляції» Ірану, але уникає повномасштабної війни, яка підштовхне ціни на нафту й ударить по глобальній економіці.
«Ізраїль» спостерігає, готуючись завдати удару слідом за США; арабські союзники Вашингтона (Саудівська Аравія, ОАЕ) побоюються хаосу. Для протестувальників в Ірані американська риторика — двосічний меч: вона надихає, але ризикує перетворити їх на пішаків у великій грі.
Міжнародний відгук слабкий: ООН обговорює ситуацію, але без резолюцій; Британія та ЄС формально засуджують репресії, уникаючи військових погроз.
Поточне напруження: США балансують на межі, Іран — в обороні. Якщо Трамп завдасть удару, це може призвести до повторення «12-денної війни» або й гірше — з тисячами жертв і перекроюванням Близького Сходу.