росія має намір зробити все можливе, щоб відновити свій вплив і зберегти присутність у регіоні.
Медійні активісти та коментатори, які висвітлюють події в Сирії, висловлюють занепокоєння щодо планів росії стосовно цієї країни.
Збройний заколот за підтримки Москви, що супроводжувався інформаційним прикриттям так званих російських воєнкорів і Z-блогерів, відомих своєю близькістю до силових структур Росії, наводить на цілком певний висновок: росія має намір зробити все можливе, щоб відновити свій вплив і зберегти присутність у регіоні.
Проєкт «Левант24», який відстежує події в Сирії, опублікував матеріал черкеського журналіста та аналітика Газі Мурада, присвячений ймовірним планам Кремля.
Автор статті звертає увагу на частіші публікації російських воєнкорів, у яких майже відкритим текстом озвучуються реваншистські плани Москви:
Ці заяви не випадкові, вони відображають стратегічні плани Кремля, що збігаються з інтересами «Ізраїлю», який прагне максимально послабити сирійську державу.
Попередній напад на узбережжя з боку сектантських залишків режиму Башара Асада не був випадковістю і не був спонтанною акцією, а радше перевіркою сил і розвідкою можливостей.
Наступний напад, про який відкрито говорять російські пропагандисти, буде масштабнішим і підготовленішим, супроводжуваним вже прямою участю російських сил після завершення бойових дій в Україні.
Москва і Тель-Авів діють узгоджено, домагаючись роздробленості та нестабільності Сирії, щоб остаточно позбавити її державного суверенітету.
Для регіону це означає нову серйозну загрозу, яка вимагає максимальної пильності та готовності до будь-якого розвитку подій», – пише автор статті.
Останні події в Сирії показали, що російська загроза для цієї країни не є вигадкою, а проявляється у конкретних діях Москви, які вже призвели до серйозного кровопролиття. Також очевидно, що Росія не зупиниться і продовжуватиме спроби реваншу.
На тлі цих загроз постійний торг навколо російських військових баз у Сирії виглядає, щонайменше, дивно. У Дамаску навряд чи не усвідомлюють усієї серйозності ситуації.
Можливо, нова влада обмежена у прийнятті власних рішень, або ж, навпаки, впевненість у здатності контролювати ситуацію та захопленість політичними інтригами, що обіцяють привабливі бонуси та дивіденди, переважили над інстинктом самозбереження.