Created with Sketch.

Чи є на світі сила, здатна зупинити хасида? А дурня набитого?

17.09.2020, 14:54
Фото: © Seiken

Попередні нотатки до виборчих забігів на місцеву дистанцію...

Ну що, здавалося би, нам хасиди? Після півторарічного перебування країни в овочевому середовищі особин під зеленим соусом з яскраво вираженим синдромом зниженої розумової діяльності (пік – два діди у ТКГ і круїзний тур клоуна регіонами)?

Хоча щодо «овочевого наповнення» будемо, колеги, справедливі, потроху воно оговтується і інколи вже бачить свого короля без трусів і майки.

Так ось у тому то й справа – національне потьмарення українців і рух релігійних фанатиків до Умані мають спільні корені.

Колись, може, пофілософствуємо й про це «містичне відгалуження юдаїзму, як опозицію до догматично-обрядового формалізму і рабинської ортодоксії». Жах!

Гаразд, актуальнішим на момент сьогоднішнього ранку, нехай буде він нам усім добрим, є черговий викид демократичних цінностей на терени нашої потерпаючої від мокшанських зайд і власної недоумкуватості країни. То ж штришки до місцевих виборів...

Місто, всуціль засіяне білбордами квадратно-гніздовим способом. Перехрестя з наметовими містечками нахабних партійців, котрі без мила пхнуть нам макулатуру. Ненормативні суперечки у транспортних засобах щодо достоїнств вождів простих і не дуже людей. Родинні розломи з приводу коробка «від М» і гречки «від М» іншого.

Дивіться, вже можемо виокремити деякі спільні риси цьогорічного процесу. Щоправда, вони чимось суттєвим і не різняться від попередніх демократичних шабашів, та все ж «цвілим мікробам» не влом буде нагадати й очевидне.

Перше. Усі кандидати на посади соцьких та у їхні свити планують кардинально перебудувати хутори, кутки, вулиці, селища, містечка, міста, агломерації, країну, Євразію, планету й пояс астероїдів. На тлі програмових обіцянок поки що серйозно (принаймні, до двадцятих чисел жовтня) налаштованих реформаторів меркне «Велике Будівництво» квартального плагіатора, котрий безсоромно видає чужі здобутки за власні.

Підказуємо: для фінансового забезпечення хоч би якоїсь дещиці вже наобіцяного командам слід терміново активізувати пошук скарбу Полуботка, бо наявної відчутно девальвуючої гривні не стачить навіть на проведення міжгалактичного шахового турніру. Та й шаурма подорожчала.

Друге. Електоральні «ящури» з солідним виборчим бекграундом і вуличною впізнаваністю  налягають на свої чесноти «міцнющого господарника»: дехто у недалекому, інший – в уявному минулому запросто виводив колгоспи у передові, зводив заводи і фабрики, мало не щодня міняв труби і фонтани. Те, що їхні руки нічого й ніколи не крали, навіть не афішується – мається на увазі, що це в них генетичне, з діда-прадіда, за замовчуванням. Їхні портретні світлини – осібні, погляди – чесні, посмішки – втомлені і значущі.  

Інша публіка, що нестримно рветься «на галери», не настільки впевнена у собі зразковому. Тож, або фотографується з кимось відомішим під руку, або натякає, що була з ним у бані. А «Зе!» заліпило навколишній простір так нав'язливо, як колись «Слава КПРС!» і «П'ятирічку – за два з половиною роки!». Нам сьогодні вже приснився Іващенко.

Ще нам дарують вишукані рецепти локшини на вуха. Інкогніто у чорно-червоно-білих кольорах повідомив, що саме за нього буде безкоштовним проїзд, на фік вирубана уся амброзія і верби, нарешті, розродяться грушами.

Третє. Кобищанський похилий виборець відкрито, безсоромно і традиційно скуповується пройдохами. Дворами безнастанно шастають автівки з харчами для вже практично «загубленого Порошенком» мамаєвсько-матковського потенціалу. Плебс з твердою переконаністю у тотожності пам'ятників Петру і Мазепі протверезіти не здатен.

Наша онука нещодавно утрапила на «стихійний» концерт в одному з дворів полтавського середмістя на підтримку одіозного «гречаника з відчутно цукровим присмаком». Кодою на концерті була роздача дітлашні цукерок і м'яких іграшок, певно, з прицілом на родинну істерику: «Якщо ти (бабцю-дідусь-мамо-тато) не проголосуєш за ім'ярек, ніколи в житті більше рук не митиму!». А, знаєте, з огляду на ковід, спрацює.

Лялька, як щедрий презент малолітньому резерву електорату «За  майбутнє», щебече китайською мовою. Та ще й з акцентованим кобищанським суржиком: «Голосуй не голосуй, все одно отримаєш (багатозначна пауза) Мамая». 

А щодо хасидів, уявіть собі – оті тисячі поведених на своєму, спровокованих маразматиком Бацькою фанатів посунуть на прикордонні КПП, бо не уявляють майбутнього без сльози на могилі рабина Нахмана. І що? Яким чином зупиняти безбашенних ультраортодоксів?  

Народився у селі на Сумській Слобожанщині, наразі – полтавець, вчитель історії і тоді ще суспільствознавства, профспілковий чиновник, активіст і фрондер інформаційного простору, пенсіонер, українець, але все ще оптиміст

Читайте також
Народний депутат Шевченко, якому закидають держзраду, отримав нову підозру
Кримінал
Слуги урода
Кримінал
ВАКС призначив до розгляду другу справу депутата Київради Трубіцина
Кримінал
«Слуги нароту» втікають з корабля...
Політика
Зе-консерви вибухають
Опінії
Молодший брат Руслана Стефанчука задекларував 103 тис. 688 грн. пенсії
Політика