Західні ж поціновувачі російської літератури, відвідавши Київ, могли б дізнатися про такого Булгакова, про якого не розкажуть у Москві...
Хвиля булгакознавства котиться соціальними мережами, вчергове. Дякувати УІНП за інформаційний привід. Скажемо, «для протоколу», стисло:
- Чи був Булгаков українофобом? — Так, безумовно. Хоча Київ по-своєму любив, але виключно російський Київ. Натомість український щиро ненавидів.
- Чи є це підставою закрити музей на Андріївському і знести там пам'ятник Булгакову? — Ні, не є. Бо це таки наша історія, в якій можна знайти чимало повчального і для нашого сьогодення — такого, що варто знати й киянам, і «гостям столиці», у тому числі з-за меж України. Інша річ, що у цьому музеї має знайтися місце для розповіді й про Василя Листовничого, і про українофобство Булгакова.
- Чи корисно українцям читати Булгакова? — Так, корисно. Бо він, бувши українофобом, водночас дуже дошкульно описував багато рис радянської культури, яких ми й сьогодні ще позбавилися далеко не повністю.
Тому низка описів і персонажів Булгакова — це, хай як сумно казати, про наше з вами українське сьогодення. А відповідна читанка — вельми корисне щеплення від совка, який і досі з нами.
Наприклад, наші «творчі спілки», успадковані від совєцької доби — це той самий багатоликий «МАССОЛИТ», який ще й зараз отримує, бозна за що, фінансування від української держави. Тому була особлива іронія у тому, що українська «спілка письменників» в якийсь момент раптом зажадала... закриття того ж таки музею на Андріївському.