Нещодавно голова Держлісагентства оголосив про намір збудувати 500 кілометрів нових лісових доріг.
Переважно в Карпатах та на Поліссі. За словами чиновника, це стане можливим внаслідок реформи − об’єднання більшості державних лісгоспів у єдине підприємство “Ліси України”.
Один з аргументів на користь доріг − це “️доступ до ресурсу, який наразі просто втрачається”, а також “️можливість проводити заготівлі у віддаленій місцевості”.
Що це означає?
Щорічно Україна втрачає сотні й тисячі гектарів старих лісів, критично важливих для збереження біорізноманіття. Більша частина таких лісів не має заповідного статусу і збереглася через важкодоступність.
Старовікові ліси Карпат та Полісся − це зазвичай десь глибоко в горах або на болотах. Без нормальної дороги рубати такі ліси нерентабельно чи взагалі неможливо. Не дивно, що нові лісові дороги часто прокладають до старовікових лісів, щоб мати змогу їх рубати.
Для прикладу, на фото ділянка старовікового лісу у Вигодському лісгоспі (Івано-Франківська область). На супутникових зображеннях 2017 року − жодних рубок, але вже в 2021 році з’являється нова лісова дорога, а з нею й суцільні рубки старовікового масиву.
Вирубка старих лісів − не єдиний наслідок побудови нових лісових доріг. Прокладання нових лісових доріг − це великі суцільні рубки самі собою. Тому лісові дороги часто прокладають через заповідні території − це легальна можливість рубати заповідні ліси під приводом будівництва.
Такі дерева часто починають засихати, тому лісівники проводять вибіркову санітарну рубку, запускаючи нові процеси всихання. Починається таке собі замкнене коло санітарних рубок, які не закінчуються, поки залишилися хоч якісь дерева. Схема працює як у Карпатах, так і у заболочених лісах Полісся.
Багато лісових доріг активно використовуються людьми для заїзду в ліс на відпочинок чи за грибами. Як наслідок, лісові тварини гинуть під колесами або мігрують кудись подалі, стурбовані людьми. Особливо критичним таке турбування є для птахів та великих ссавців на кшталт рисі. І це вже не кажучи, що нові лісові дороги полюбляють і браконьєри.
Лісові дороги, звісно, можуть допомагати боротися з пожежами. Але у тих самих Карпатах пожежі − незначна загроза. До того ж, більшість пожеж виникає саме через людей, які набагато легше опиняються в лісі завдяки новим дорогам. Хто бував у Карпатах у грибний сезон, прекрасно бачив десятки машин на узбіччях лісових доріг.
У багатьох країнах існують ініціативи зі збереження дикої природи без доріг. Особливо враховуючи, що такої природи стає дедалі менше. На жаль, у владних кабінетах в Україні ці ідеї жодної підтримки не знаходять: ресурс та господарська діяльність понад усе! Тому замість збереження біорізноманіття лісова галузь займається дорогами та купою інших несталих ініціатив.