Пандемія, карантин, повномасштабна війна, мобілізація, депопуляція, – усе перераховане не сприяє міцності родин в Україні. Але вихід є.
Розмов про те, що сім'я вже не актуальна і все більше молодих людей відмовляються від укладання шлюбу, можна почути все частіше. А статистика розлучень лише підкріплює цю тезу, та чи дійсно це так?
Прибічники ідеї неактуальності сім'ї зазвичай підкріплюють свою думки тим, що жінкам уже не обов'язково виходити заміж для економічної впевненості, все більше людей надають перевагу "громадянському шлюбу" (тобто, співмешканню). Натомість саме розуміння сім'ї сьогодні максимально розмите: нею називають і шлюб, і співмешкання, і одностатеві стосунки, і різні полігамні форми взаємин.
Боротьба за сам термін "сім'я" є цілком логічним, адже сучасні ліві прагнуть зруйнувати гетеросексуальну нуклеарну сім'ю, як свого часу поступали їхні ідеологічні предки-комуністи з сім’єю буржуазною. Сім'я це завжди про ієрархію, відповідальність, жертовність, накопичення, збереження та передачу благ.
Шлюб – це визнання того, що чоловік і жінка тепер одне ціле в усіх сенсах, від економічного та метафізичного. Сім'я це про стать і міжстатеві стосунки!
Саме тому сьогодні ми переживаємо справжню сімейну кризу – чоловіки та жінки не здатні будувати діалог. Чому? Ну, бо XX століття було часом експериментів, модерн відкинув старе життя, аби збудувати нове.
Як тепер бачимо, це не вдалося. А ми, діти, народжені після цих перипетій, опинилися перед двома розбитими коритами: традиційний устрій знищено, а новий – не збудовано.
І як належно постмодернізму – з цих уламків намагаємось скласти щось своє. Та виходить поки лише деконструкція, але пандемія показала, наскільки важливою є родинна підтримка.
А ті сім’ї, які розлучились за цей час, вказують на кількість людей, які від самого початку не були здатні стати одним цілим. Саме тут і криється проблема – люди спочатку одружуються, а потім намагаються домовитись.
Але не чують одне одного: сім'ї потрібне оновлення, наша турбулентна епоха вимагає цього, проте оновлення не значить написання з чистого листа. Нам дістались чернетки від минулих поколінь, з яких ми маємо скласти щасливий роман – зрозуміти традиційну мудрість та інтегрувати її в сучасні шати.