Політтехнологи мають час проаналізувати технологічну складову виборчої кампанії в США.
Технологічно кампанії Гарріс та Трампа особливо мало чим відрізняються від класичних виборчих кампаній, які проходили за всіма канонами політичного маркетингу в США.
Але цього разу вражає агітаційна масштабність, бюджетні рекорди та емоційний антагонізм (Гарріс намагалася приклеїти Трампу ярлик «фашист», Трамп же називав Гарріс «комуністкою» з низьким IQ), які робили вибори точкою можливого переходу у нечувану громадянську кризу після підрахунку голосів.
Проблема у тому, що вага кожного голосу нині досить значна в «хитких штатах» як ніколи. Долю федеральних виборів можуть вирішити буквально тисячі або навіть десятки голосів у малих округах.
На цій кампанії можна було бачити стандартні агітаційні заходи — плакати біля будинків, мітинги кандидатів, дебати, мікротаргетована реклама, розсилка електронних листів, залучення голлівудських зірок, обходи помешкань виборців, об’їзди мікрорайонів із мегафоном, мобільні застосунки з інформацією про політичну позицію виборця, інтерв’ю політиків відомим журналістам, вихід книг мемуарного характеру зі скандальними подробицями.
Варто згадати хоча б книгу «Війна» Боба Вудворда, в якій повідомлялось, що Трамп дзвонив Путіну з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Це вміло використали демократи в кампанії проти Трампа.
Безпрецедентним є використання звичайної та цифрової реклами в соціальних медіа. На цих президентських виборах рекорди била реклама на YouTube, націлена на неполітичну аудиторію, або, як я називаю «тихого виборця».
Для прикладу, Трамп провів тригодинну зустріч у подкасті з Джо Роганом, який прослухали 36 млн осіб лише на YouTube. Помітно було багато реклами Трампа на ігрових платформах, що свідчило про бажання отримати підтримку молодих чоловіків-виборців.
Штаб Гарріс величезні кошти витратила на рекламу в манікюрних салонах, журналах про стиль життя та у торгівельних центрах «хитких штатів», орієнтуючись на жіночий електорат.
З метою розширення виборців Гарріс вийшла на поле суперника і намагалась заручитись підтримкою поміркованого республіканського електорату.
Так, у свій час був зареєстрований комітет політичної дії виборців колишнього республіканського кандидата Нікі Хейлі за Гарріс (від якого сама Хейлі відхрещувалась), організована кампанія підтримки Гарріс з боку відомих і поважних республіканців Діка Чейні та Арнольда Шварценеггера.
Слід відзначити й деякі змістовні акценти рекламних технологій. Для прикладу, гендерна поляризація. Яскравим прикладом може слугувати вірусний ролик с Джулією Робертс, націлений на прихованих жінок-прихильниць Гарріс у патріархальних і консервативних родинах, схильних голосувати за Трампа з нагадуванням про те, що їх голос є конфіденційним.
Кампанія була наповнена яскравими перформансами, залученням стендаперів-коміків та популярних журналістів в агітаційний угар. Щоб підкреслити єдність з робочим класом Трамп смажив картоплю у McDonald's у приміській зоні Філадельфії та сів за сміттєвоз, щоб потролити Байдена, який необережно назвав прихильників Трампа «сміттям».
Найбільш скандальною технологією стала лотерея Ілона Маска, яка викликала вже судову справу проти нього. Маск заявив, що до виборів президента даватиме по $1 мільйону на день випадковій людині, яка підписала петицію організації America PAC про зобов’язання підтримувати право на свободу слова та право на володіння зброєю.
Це дозволило йому зібрати величезний масив персональних даних, які можна використати в спрямуванні трампівських меседжів та реклами у відповідальний момент фінального голосування 5 листопада.
І окремо слід сказати про те, що саме ці вибори побили рекорди масового використання генеративного штучного інтелекту на виборах: просування у соціальних медіа, яскраві діпфейки, телефонні дзвінки із голосом зірок та політиків, графічне домальовування великої кількості прихильників на мітингах. В деяких штатах вже ухвалені закони, що обмежують застосування AI у виборах (Мічиган, Вашингтон, Каліфорнія тощо). На федеральному рівні поки заборон немає.