28 липня в Україні відзначають День Української Державності і День хрещення Київської Русі-України, у світі – День боротьби з гепатитом.
У цей день у 1586 році в Англію вперше були привезені бульби картоплі, у 1858 році відбитки пальців вперше використали в криміналістиці, а у 1914 році розпочалася Перша світова війна.
У православній церкві вшановують пам'ять рівноапостольного князя Володимира, ранньохристиянських святих Кирика та Улити.
Ще цього дня у різні роки відбулися події, які вплинули на перебіг світової історії.
28 липня Україна вперше відзначає День Української Державності.
24 серпня 2021 року, у 30-ту річницю Незалежності України, президент Володимир Зеленський оголосив про започаткування нового свята — Дня української державності, яке відзначатиметься в День хрещення Русі-України, та підписав відповідний указ (№423).
«День Української Державності буде утверджувати зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу. Понад тисячу років державотворчому досвіду українців, нашій культурі, нашій самобутності, українському характеру», — сказав Володимир Зеленський і зазначив, що ми все одно святкуватимемо цей день «у час такої жорстокої війни — на шостому її місяці. Після восьми років війни на Донбасі. Але відзначимо. Попри все. Бо українців не зламати».
День хрещення Київської Русі — України — державне свято, яке відзначається в країні з 2008 року. Воно припадає на 28 липня — день, коли православна церква вшановує пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира, який започаткував християнізацію Давньої Русі.
У 988 році, завдяки князю Володимиру Святославовичу, відбулося масове хрещення Київської Русі. Християнство приходило до Русі складно й довго, у кілька етапів: від проникнення ідей християнства до проголошення його державною релігією і протистояння язичникам.
Ця подія відіграла велику роль у створенні сучасних народних цінностей та української культури. Саме тому у 2008 році ухвалили закон святкувати День хрещення Київської Русі 28 липня.
28 липня у багатьох країнах проводиться Всесвітній день боротьби з гепатитом. Датою його заснування став день народження американського лікаря Баруха Самюеля Блумберга, лауреата Нобелівської премії, який відкрив вірус гепатиту B.
Уперше цей день відзначали у 2008 році за ініціативою Міжнародного альянсу боротьби з гепатитом. У 2011 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) внесла дату до свого календаря, таким чином Всесвітній день боротьби з гепатитом набув офіційного статусу.
Гепатитом називають запалення тканини печінки. Існує п'ять основних вірусів гепатиту, що класифікуються як типи A, B, C, D та E. Залежно від типу гепатиту, люди можуть заразитися або через інфіковані рідини організму, або через заражені харчові продукти та воду.
Віруси гепатиту є одними з основних факторів ризику для здоров’я людства. За даними ВООЗ, гепатит вразив близько 2 мільярдів людей у світі, тобто кожного третього жителя планети. 325 мільйонів людей живуть із вірусним гепатитом B або C, а 900 тисяч людей щороку помирають від вірусного гепатиту B. У деяких країнах вірусним гепатитом A перехворіла велика частина населення, а десята частина жителів є носіями вірусів гепатиту B та C.
1914 — початок Першої світової війни;
1916 — заборона імпорту опіуму та кокаїну до Великої Британії;
1917 — Мала Рада УНР затвердила особовий склад Генерального секретаріату на чолі з Володимиром Винниченком;
1942 — нарком оборони СРСР підписав наказ № 227, відомий як «Ні кроку назад!», яким заборонявся будь-який відступ і вводив персональну відповідальність командирів, політпрацівників і бійців перед військовими трибуналами за невиконання наказу;
1959 — введення поштових індексів та встановлення сортувальних машин у Великій Британії;
1991 — створено Спілку офіцерів України;
1992 — в Ісламській Державі Афганістан жінкам заборонили з’являтися на телебаченні;
1994 — ухвалення Конституції Молдови;
2014 — українські війська звільнили від російських окупантів Авдіївку.
28 липня Верховна Рада України офіційно встановила нову пам’ятну дату — День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Цей день має стати нагадуванням про нелюдські злочини, скоєні ворогом, про тих, хто не зміг повернутися з полону, чиї імена й обличчя навіки залишаться в серцях українців.
Цей день — не лише про скорботу, але й про силу, гідність і незламність українського народу. Про тих, кого жорстокість не зламала, але й не пощадила. Про тих, хто став символом боротьби за свободу, за правду, за Україну.
Це день, коли російські війська вдарили термобаричною зброєю по колонії в окупованій Оленівці на Донеччині.
Програма заходів у Полтаві:
08:50 — акція «Полтава. Вшануй. 9:00»
Біля головного прапора міста, вул. Небесної Сотні, 15
— хвилина мовчання за жертвами теракту, закатованими і загиблими у полоні
19:00 — автопробіг та акція біля міської ради
Організатори: родини військовополонених, ініціатива Drive Family Poltava
— публічне вшанування та заклик до підтримки тих, хто досі в неволі