Жінка, яка врятувала Францію від цілковитої анґлійської окупації, була принесена у жертву фанатиками. Пізніше її визнали святою.
Жанна д'Арк (1412–1431) була офіційно канонізована Римсько-католицькою церквою 16 травня 1920 року Папою Бенедиктом XV. Своєю буллою «Divina disponente», яка і завершила процес виведення славетної француженки до лику святих.
Процес ініційованою Священною Конгрегацією обрядів (одне із так званих міністерств Ватикану — прим. ред.) після петиції 1869 року. Попри те, що духівництво дозволило привселюдне спалення Жанни на багатті за єресь у 1431 році, вона була реабілітована у... 1456 році після посмертного перегляду вироку.
Пізніше жінка стала національною героїнею, народною святою серед французьких католиків та солдатів, натхненних її історією про те, що слухала накази Бога боротися за Францію проти Анґлії. Довести правдивість її слів нині не вдається можливим.
Багато французьких режимів заохочували її культ, і напозір секуляризована влада Третьої Республіки була прихильна до петиції про канонізацію до поділу церкви та держави у 1905 році. Понад 60 000 осіб були присутні на церемонії, включаючи 140 нащадків родини самої Жанни.
Серед поважних гостей події, зокрема, були лицарі Мальтійського ордену, принцеса Зінаїда Юсупова, герцог Браґанси, граф де Салі-Сольо, архієпископ Едвард Джозеф Ганна, єпископ Деніел Мері Ґорман, єпископ Паоло Нуссбаум, студентська спільнота Американського коледжу у Римі, а також кардинал Меррі делла Валь, який вітав Папу Бенедикта XV. Жанна була канонізована як Діва, а не як християнська мучениця, бо була страчена канонічно встановленим судом не за її віру у Христа, а «за вигадане приватне одкровення».
В апостольському листі від 2 березня 1922 року Папа Римський Пій XI проголосив жінку однією зі святих покровительок Франції. Жанна Д'Арк також нині згадується як свята в Анґліканській Церкві, а її Чин шанують навіть у релігії Као-Дай.
Між тим, як раніше повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», 1804 року у бідній родині у Ґенуї народилася дівчинка. Батьки охрестили її ім'ям Катарина, віщуючи добру долю, але не склалося...