Автори проєкту закону переконані, що він розвантажить суди.
До Верховної Ради внесли проєкт закону №3828 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину». Авторами є депутати з партії «За майбутнє» Тарас Батенко, Сергій Лабазюк та «слуга народу» Володимир Ватрас.
На їхню думку, законопроєкт покликаний вирішити декілька проблемних питань одночасно. Зокрема, він дозволить:
- розвантажити суди, які змушені розглядати справи про незначні адміністративні правопорушення, де особа визнає свою вину та не заперечує подій правопорушення, у загальному порядку;
- повністю виключити можливість зловживань, закріпивши норму щодо обов’язкової письмової згоди у протоколі не тільки щодо визнання вини, а й щодо розгляду справи в суді без виклику особи, щодо якої склали протокол;
- спростити бюрократичний механізм для осіб, які усвідомлюють та визнають свою вину у вчиненні правопорушення.
Що пропонують народні обранці?
Депутати вводять нову Главу 22-1 «Розгляд справ про адміністративні правопорушення в спрощеному порядку» Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Зокрема, у спрощеному порядку може розглядатися будь-яка справа про адміністративне правопорушення на яку поширюються положення Кодексу, якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративні правопорушення визнала свою винуватість, не заперечує встановлені у протоколі обставини, які свідчать про вчинення порушення і згодна з розглядом справи за її відсутності.
Це все можливо крім справ:
1) за які передбачено позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк понад один рік;
2) за які передбачено стягнення у виді громадських робіт на строк понад сорок годин;
3) за які передбачено стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк понад двісті сорок годин;
4) за які передбачено стягнення у виді адміністративного арешту;
5) за які передбачено стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті;
6) щодо вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією тощо.
2. При розв'язанні питань про розгляд справи за правилами спрощеного провадження, орган, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, враховує:
1) розмір шкоди;
2) складність справи;
3) ставлення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, до вчиненого нею діяння.
При цьому порядок розгляду справ в спрощеному порядку, передбачає:
- Суд розглядає справу в спрощеному порядку без повідомлення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення за наявними у справі матеріалами.
- У постанові суду за результатами спрощеного порядку замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються обставини, встановлені особою, уповноваженою на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, які не заперечуються особою, щодо якої складено такий протокол.
- За клопотанням особи, щодо якої було складено протокол або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться з викликом особи, щодо якої було складено протокол.
При цьому постанова суду, ухвалена за результатами розгляду справи у спрощеному порядку, не може бути оскаржена в апеляційному суді.