Поки військовим шукають гроші, ексчленам ВРП виплачують мільйони.
Як повідомив президент Володимир Зеленський, у державному бюджеті не вистачає 20 млрд доларів на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям до кінця 2026 року. А загальний дефіцит бюджету в частині видатків Міністерства оборони складає 27 млрд доларів, і поповнити його — надзвичайно непросте завдання.
За словами президента, однією з можливостей покрити цей дефіцит могло б бути використання коштів із заморожених активів рф. От тільки Бельгія категорично відкинула можливість передачі Україні заморожених російських активів — про це заявив міністр оборони цієї країни Тео Франкен.
Міністр оборони України Євгеній Хмара запропонував інший варіант — наблизити частину європейського кредиту, передбачену на наступний рік, або залучити додаткове фінансування від країн, які ще не долучилися до чинної фінансової рамки, та збільшити внески держав-партнерів.
Отже, українська влада навіть не розглядає такий варіант, як зменшення захмарних зарплат чиновників, суддів, членів Вищої ради правосуддя, усіляких «антикорупційних органів», членів наглядових рад державних підприємств тощо. Українська влада не цікавиться, у чиї кишені утікають мільярди доларів, які виділяються Україні країнами-партнерами як міжнародна технічна допомога і з невідомих причин надходять на рахунки псевдо-громадських організацій, зареєстрованих професійними «громадськими активістами». Українська влада вважає цілком нормальною економічну модель, коли держава-банкрут, маючи порожній бюджет, ходить по світу з простягнутою рукою, отримує кредити та фінансову допомогу й спрямовує ці гроші на виплату колосальних зарплат чиновникам, у той час як Збройні Сили України у воєнний час фінансуються за залишковим принципом.
Черговий приклад подібної «економічної політики» — це грошові виплати, які отримали колишні члени Вищої ради правосуддя Роман Маселко та Микола Мороз після того, як 15 серпня 2026 року закінчилися їхні повноваження.
До того, як стати бродячим «активістом», Маселко працював керівником відділу супроводження кредитних операцій юридичного управління «Прокредит Банку», звідки пішов після реєстрації у квітні 2013 року кримінального провадження №12012110080005762 за фактом розповсюдження ним конфіденційної інформації щодо клієнта цього банку. Відтоді Роман Анатолійович тинявся по всіляких «громадських радах», аж доки завдяки зусиллям псевдо-громадської організації «Автомайдан» у серпні 2022 року не прибився до Вищої ради правосуддя строком на 4 роки по квоті Верховної Ради, уникнувши в такий спосіб мобілізації.
Єдине, чим запам’ятався член ВРП Маселко, — це блокуванням розгляду дисциплінарних скарг стосовно своєї подружки, судді-шахрайки Лариси Гольник із Шевченківського районного суду Полтави, а також участю в бенкеті, який члени Вищої ради правосуддя влаштували в робочий день 20 серпня 2026 року в столичному ресторані «Mario Ristorante Italiano».
Тим самим — блокуванням розгляду дисциплінарних скарг щодо шахрайки Гольник та участю в бенкеті 20 серпня 2026 року — уславився й ексчлен ВРП Мороз. Втім, Микола Володимирович, окрім колосальної зарплати, отримав ще й синекуру — Вища рада правосуддя призначила перед звільненням свого члена Мороза, який жодного дня не працював у судовій системі, суддею Північного апеляційного господарського суду.
Після звільнення з посад членів ВРП Маселко й Мороз подали декларації про суттєві зміни в майновому стані. Маселко 12 серпня 2026 року отримав «на посошок» заробітну плату в розмірі 1 950 000 (один мільйон дев’ятсот п’ятдесят тисяч) грн, про що свідчить його декларація про суттєві зміни в майновому стані.
До речі, у лютому 2024 року Маселко вдавався до махінацій із відпусткою — оформлював собі відпустку на один день, щоби отримати майже 300 тис. грн «на оздоровлення».
Микола Мороз того ж дня, 12 серпня 2026 року, отримав 1 037 964 (один мільйон тридцять сім тисяч дев’ятсот шістдесят чотири) грн, що зафіксовано в його декларації про суттєві зміни в майновому стані.
Що стосується члена ВРП Дмитра Лук’янова, який, власне, і влаштував банкет для членів Вищої ради правосуддя в одному з найдорожчих ресторанів Києва з нагоди свого звільнення, то він також подав декларацію про суттєві зміни в майновому стані, отримавши 1 986 406 (один мільйон дев’ятсот вісімдесят шість тисяч чотириста шість) грн.
Таким чином, сумарно з державного бюджету на трьох звільнених членів ВРП було витрачено при звільненні 4 млн 974 тис. 370 грн.
Також не зайвим буде нагадати, що солдат Сил оборони, перебуваючи на бойовій позиції, на день отримує 3,7 тис. грн грошового забезпечення та додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях. Член Вищої ради правосуддя за день «роботи» та походів по ресторанах отримує 13 тис. грн із бездонного українського бюджету. При цьому для виплат членам ВРП, на відміну від військовослужбовців, гроші завжди є.
Вища рада правосуддя давно вже стала символом корумпованості та моральної нечистоплотності. Це — доля будь-якої установи, яку взялися реформувати професійні «громадські активісти». Але ВРП — це ще й символ економічного та воєнного краху, якого зазнає Україна, якщо «громадські активісти» не будуть відсторонені від управління державними інституціями, а зарплата чиновників не буде приведена у відповідність до здорового глузду та реальних можливостей бюджету.
На фото: професійні «активісти» й колишні члени ВРП Роман Маселко та Микола Мороз.