Попереднє рішення про невідповідність критеріям доброчесності не зупинило претендента — він знову бере участь у конкурсному доборі.
Ганьби багато не буває, — вирішив колишній перший заступник міністра юстиції Микола Кучерявенко й повторно взяв участь у конкурсному доборі на посаду члена Вищої ради правосуддя. І це при тому, що 14 липня 2026 року Етична рада, яка перевіряє кандидатів у члени ВРП на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, уже визнала Кучерявенка недоброчесним і відмовила йому в допуску до участі в конкурсі.
Уперше Кучерявенко брав участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя від з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Про те, як 6 липня 2026 року члени Етичної ради проводили з ним співбесіду, Громадська ініціатива «Стоп-паразит» уже розповідала у своїй публікації.
Тепер Микола Петрович вирішив продемонструвати свою доброчесність повторно, взявши участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради України. І, треба сказати, це йому вдалося.
Микола Кучерявенко — це легендарний професійний «громадський активіст», який разом зі своїм пасербом Михайлом Жернаковим володіє псевдогромадською організацією «Де Юре» та Громадською радою доброчесності. Цей сімейний дует став легендарним завдяки діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.
Ця ТСК, очолювана Сергієм Власенком, була утворена постановою Верховної Ради України від 19.06.2025 № 4511-ІХ. У ході роботи ТСК до неї звернулися адвокати й журналісти у зв’язку з фальсифікаціями під час обрання чергового складу Громадської ради доброчесності 4 серпня 2025 року. Як стверджували члени ГРД попереднього скликання, діяльність Громадської ради доброчесності повністю контролює пасерб Кучерявенка — колишній суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков, притягнутий до адміністративної відповідальності за ухилення від мобілізації.
Нині Жернаков є професійним «громадським активістом» і власником псевдогромадської організації «Де Юре». У 2022 і 2023 роках, коли Жернаков переховувався від мобілізації, ГО «Де Юре» не мала доходів. Але у 2024 році її дохід уже становив 43,378 млн грн, у 2025 році — 53,352 млн грн, а прогноз на 2026 рік — 112,134 млн грн. Це все — кошти міжнародної технічної допомоги, які Україна отримує від західних партнерів для створення незалежної судової системи.
Частину цих коштів сімейний дует Жернакова — Кучерявенка кладе собі в кишені (офіційна зарплата Жернакова, яку він сам собі виплачує з рахунків ГО «Де Юре», — 5 тисяч доларів США на місяць), а частину вони платять членам Громадської ради доброчесності за «правильні» висновки під час оцінювання суддів і кандидатів на суддівські посади.
Урешті-решт за допомогою поліції Тимчасовій слідчій комісії вдалося доставити пасерба Кучерявенка на своє засідання 9 грудня 2025 року. На відео із засідання ТСК Жернаков дає показання про те, що виплачує гроші 13 із 19 членів Громадської ради доброчесності і таким чином разом зі своїм вітчимом повністю контролює голосування ГРД.
Але справжня слава прийшла до Кучерявенка 5 серпня 2026 року під час обрання слідчим суддею ВАКС запобіжного заходу колишній віцепрем’єр-міністерці Ользі Стефанішиній. У судовому засіданні прокурор САП зачитав листування між Стефанішиною та Кучерявенком, який у 2022–2023 роках як «представник громадянського суспільства» очолював комісію з відбору директора НАБУ.
Зокрема, Кучерявенко відправив Стефанішиній протокол № 10 від 30.12.2022 засідання конкурсної комісії з результатами тестування на знання законодавства. Під № 60 у протоколі значилася Людмила Сугак (на той час — керівник міжнародного управління Агентства з розшуку та менеджменту активів), під № 62 — нинішній голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко, якого зараз судить ВАКС за незаконне збагачення та недостовірне декларування.
Для подальшої участі в конкурсі кандидат мав набрати за результатами тестування не менше 80 балів, тоді як Сугак набрала 74, а Кириленко — лише 72 бали. Отримавши протокол, Стефанішина написала незалежному голові комісії (зрозуміло — російською мовою): «Із спіска мінус только 1, остальниє поздавали. Дєлайтє, што хотітє, мнє нужни 60 і 62. Откладивайтє засєданія. Нє я должна за вас думать».
Після оприлюднення цього листування професійні «громадські активісти» стали наввипередки розповідати, що злочинна влада навмисно просунула в комісію з відбору директора НАБУ якогось там Кучерявенка, щоби перешкодити чесному й непідкупному Семену Кривоносу. Особливо лютує з цього приводу очолювана Жернаковим псевдогромадська організація «Фундація DE JURE». Ось що пише Жернаков:
«Цей епізод показує системний ризик: українські члени конкурсних комісій перебувають під впливом представників влади, звітують їм про перебіг відборів та отримують неформальні вказівки. Саме тому участь незалежних міжнародних експертів з вирішальним правом голосу залишається одним із ключових запобіжників від керованих призначень».
Щоправда, Жернаков не пише, що «представник влади», який намагався фальсифікувати вибори директора НАБУ, — це його вітчим, разом з яким Жернаков розкрадає міжнародну технічну допомогу.
Тож не дивно, що Етична рада, половину якої складають міжнародні експерти з правом вирішального голосу, 14 липня 2026 року відмовила Кучерявенку в допуску до конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя за квотою з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Але 7 вересня 2026 року Кучерявенко знову з’явився на співбесіду — цього разу вже як кандидат до ВРП від Верховної Ради.
Повторна співбесіда перетворилася на суперечку, у ході якої Кучерявенко розповідав членам Етичної ради, що не згоден із її рішенням від 14 липня 2026 року, та назвав неадекватними запитання щодо свого майнового стану. Головуючий Лев Кишакевич неодноразово переривав виступ Кучерявенка, наголошуючи, що ця співбесіда не є апеляцією на попереднє рішення Ради, і просив відповідати на запитання. Але цього разу Кучерявенко навіть не став розповідати, як був науковим керівником свого пасерба Жернакова, у дисертації якого виявили плагіат, — лише висловлював свої претензії.
Яким буде повторне рішення Етичної ради щодо доброчесності «громадського активіста» Кучерявенка, можна навіть не сумніватися.
На фото: показники фінансової діяльності псевдогромадської організації «Де Юре», яка належить Жернакову та його вітчиму Кучерявенку.